Основи валютного законодавства

а) перевіряє відсутність серйозних (з точки зору органів банківського нагляду обласного управління) порушень правил банківської діяльності з боку банку, який звертається за ліцензією, а також отримує офіційне підтвердження органів податкового контролю про відсутність протягом останнього року порушень правил оподаткування з боку установи, що звертається за тимчасовим дозволом;

б) перевіряє, чи передбачається здійснення валютних операцій Статутом установи;

в) аналізує баланс та звіт установи з метою встановлення рівня ліквідності (платоспроможності) установи;

г) аналізує можливість та надійність здійснення банківського аудиту за валютними операціями з боку уповноваженого банку, який дав на це свою письмову згоду;

д) дає рекомендацію для надання тимчасового дозволу Національного банку України на здійснення валютних операцій через кореспондентський рахунок уповноваженого банку.

Відділ валютного контролю Управління валютного регулювання Національного банку України:

а) перевіряє та аналізує документи, які додаються до заяви установи, що звертається за тимчасовим дозволом Національного банку України на право здійснення валютних операцій;

б) готує необхідні матеріали на розгляд заступника Голови Правління;

в) разом з Головним управлінням банківського нагляду та обласними управліннями Національного банку України здійснює контроль за додержанням банками правил та умов здійснення валютних операцій, які передбачені чинним законодавством, тимчасовим дозволом та правилами банківського нагляду за валютними операціями.

3. Валютний контроль за дотриманням резидентами законодавче встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями здійснюється згідно з інструкцією НБУ № 139 від 16.06.94р. (в редакції Постанови Правління НБУ №225 від 08.07.97р.). Державні митні органи щотижня надсилають до уповноважених банків України, зазначених у вантажних митних деклараціях, реєстри вантажних митних декларацій окремо на експортні та імпортні вантажі, на підставі яких товари та інші предмети перетнули митний кордон України. Уповноважені банки України на підставі аналізу одержаних реєстрів встановлюють контроль за своєчасним надходженням резидентам виручки в іноземній валюті за продукцію, роботи (послуги), що були експортовані, або продукції при її імпорті із-за кордону з моменту здійснення авансового платежу або відкриття акредитива на користь імпортера. Експортні операції резидентів фіксуються уповноваженими банками після одержання реєстрів вантажних митних декларацій.

При ненадходженні валютної виручки або продукції за імпортом в Україну у встановлені строки уповноважені банки у тижневий термін подають інформацію про це комісіям

при регіональних управліннях Національного банку України за місцем реєстрації резидентів. Податковим органам надане право за наслідками проведених ними документальних перевірок безпосередньо застосовувати до резидентів, які порушують терміни, передбачені статтями 1 і 2 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 “Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті”, штрафні санкції. Податкові органи зобов'язані повідомляти обласне Управління Національного банку України про ухилення уповноваженими банками від здійснення функції органу контролю за експортно-імпортними операціями своїх клієнтів для притягнення їх до відповідальності.

Ухилення уповноваженими банками від здійснення функції органу контролю за експортно-імпортними операціями своїх клієнтів, а також неподання інформації комісіям при регіональних управліннях Національного банку України тягне за собою застосування штрафів, визначених пунктами 5 та 7 Інструкції Національного банку України “Про порядок застосування ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України вщ 19.02.93р. “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”.

4. Контроль за якістю дорогоцінних металів та виробів з них регулюється згідно з Законом України “Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними” № 637/97-ВР від 18 листопада 1997 р. Державний пробірний контроль за якістю дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, виробів з них та матеріалів, що містять дорогоцінні метали, за виконанням операцій із зазначеними цінностями здійснюється Міністерством фінансів України та підпорядкованими йому органами державного пробірного контролю: Державною пробірною палатою України та регіональними державними інспекціями пробірного контролю.

Міністерство фінансів України у межах своєї компетенції:

— розробляє разом з іншими органами виконавчої влади державну політику в сфері видобутку, виробництва, переробки та реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

— здійснює міжгалузеву координацію діяльності суб'єктів видобутку, виробництва, переробки та реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

— формує та поповнює Державний фонд дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України;

— здійснює державний контроль за обігом та обліком дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

— розробляє і приймає нормативно-правові акти, що регулюють відносини у сфері виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

— здійснює інші функції у межах повноважень, визначених законодавством України.

Органи державного пробірного контролю в порядку, встановленому нормативно-правовими актами, здійснюють:

— обов'язкове клеймування ювелірних та побутових виробів, виготовлених з дорогоцінних металів суб'єктами підприємницької діяльності в Україні, якщо зазначені суб'єкти не мають акредитованої в установленому порядку Держстандартом України лабораторії;

— обов'язкове клеймування всіх ввезених на територію України юридичними та фізичними особами ювелірних та побутових виробів, виготовлених з дорогоцінних металів з метою їх реалізації (крім ввезених для власних потреб);

— клеймування ювелірних та побутових виробів, виготовлених з дорогоцінних металів, за заявками юридичних та фізичних осіб;

— випробування, контрольні та арбітражні аналізи матеріалів, що містять дорогоцінні метали, ювелірних та побутових виробів, що містять дорогоцінні метали, за заявками суб'єктів підприємницької діяльності, фізичних осіб та зверненнями правоохоронних органів.

Контроль за операціями з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням в Україні здійснює Рахункова палата,

Національний банк України, Міністерство фінансів України та інші органи виконавчої влади у межах повноважень, визначених законодавством України.

Державний контроль за операціями з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням здійснюється з метою забезпечення:

— дотримання законодавства, що регулює питання видобутку, виробництва, використання і реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння та здійснення операцій з ними;

— раціонального використання природних ресурсів дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення і напівдорогоцінного каміння та стабільного забезпечення ними потреб національної економіки;

— використання екологічно раціональних і матеріально обгрунтованих організаційно-технологічних схем видобутку та виробництва дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

— зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння у встановленому законодавством порядку.

В Україні контроль за операціями з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням 'здійснюється у встановленому законодавством порядку:

— контроль за діяльністю суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, які видубувають, переробляють і використовують дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, а також скуповують, приймають у заставу ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, торгують ними або надають посередницькі послуги в торгівлі, зберігають і експонують різноманітні предмети, що містять зазначені цінності, збирають і переробляють відходи та брухт дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння. Контроль здійснюється також у військових частинах, підрозділах, організаціях та установах Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, а також в організаціях і установах інших центральних органів виконавчої влади;

— державний пробірний контроль за якістю ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів.

5. Контроль за переміщенням валютних цінностей через митний кордону. Цей вид валютного контролю здійснюється як органами валютного контролю (Державним митним комітетом), так і агентами валютного контролю (митниці). Також в цьому контролі беруть участь органи виконавчої влади. Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки України.

4. Відповідальність за порушення валютного законодавства

валютний контроль законодавство

Незаконні скуповування, продаж, обмін чи використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави, тобто вчинення цих дій без відповідного дозволу (ліцензії), тягнуть за собою адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Кримінальна відповідальність регулюється ст. 80 Кримінального кодексу України “Порушення правил про валютні операції”. Об'єктом злочину є кредитно-фінансова система України у сфері законних операцій з валютними цінностями.

Об'єктивна сторона злочину може проявитися у п'ятьох незаконних (без відповідного дозволу) формах: 1) скуповування; 2) продаж; 3) обмін; 4) використання валютних цінностей як засобу платежу; 5) застава. В цьому випадку треба враховувати, що купівля-продаж іноземної валюти може здійснюватися лише при посередництві уповноважених банків та інших кредитно-фінансових установ, які мають ліцензію на торгівлю іноземною валютою.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу. Особа усвідомлює, що вона порушує правила про валютні операції, і бажає укласти незаконну угоду, предметом якої є валютні цінності.

Суб'єктом злочину можуть бути громадяни України (приватні і посадові особи), іноземні громадяни, особи без громадянства, які на момент вчинення злочину досягли шістнадцяти років. При цьому до відповідальності притягуються обидва учасники незаконної валютної операції.

Санкції, що закріплені ст. 80 КК України, можуть досягати п'яти років з конфіскацією валютних цінностей (перша частина статті) та десяти років з конфіскацією майна та валютних цінностей (друга частина). В другому випадку мова йде про злочин, що вчинений організованою групою чи особою, яка раніше була засуджена за цей злочин, або злочин, вчинений у великому розмірі (вартість незаконної операції повинна перевищувати сто мінімальних розмірів заробітної плати).

До резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються також фінансові санкції:

— за здійснення операцій з валютними цінностями без одержання генеральної ліцензії Національного банку України — штраф у сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій, з виключенням банку із Республіканської книги реєстрації банків або без такого виключення;

— за здійснення операцій з валютними цінностями, що потребують одержання ліцензії Національного банку України, без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України — штраф у сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій;

— за торгівлю іноземною валютою банками та іншими кредитно-фінансовими установами без одержання ліцензії Національного банку України та (або) з порушенням порядку й умов торгівлі валютними цінностями на міжбанків-ському валютному ринку України, встановлених Національним банком України, — штраф у сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій, з виключенням банку із Республіканської книги реєстрації банків або без такого виключення;

— за невиконання банками обов'язків, передбачених пунктом 4 статті 4 та пунктом 2 статті 13 Декрету Кабінету Міністрів № 15-93, — позбавлення генеральної ліцензії Національного банку України на право здійснення валютних операцій або штраф у розмірі, що встановлюється Національним банком України;

— за порушення резидентами порядку розрахунків — штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких розрахунків;

— за несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції — штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України;

— за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна — штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України. (Ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України № 15-93).

Порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 та 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” № 185-94/ВР від 23 вересня 1994 року, передбачає стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. У разі порушення резидентами термінів, передбачених статтею 3 цього Закону, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

Порушення резидентами законодавче встановлених термінів розрахунків за експортними операціями чи поставок продукції по імпорту в Україну відповідно до положень, встановлених Інструкцією Національного банку України № 139 від 16.06.94р. (в редакції Постанови Правління НБУ

№225 від 08.07.97р.), тягне за собою відповідальність. При неоформленні резидентом своєчасно індивідуального дозволу на продовження термінів розрахунків комісія при відповідному регіональному управлінні Національного банку України через управління зовнішніх економічних зв'язків обласної державної адміністрації порушує клопотання перед Міністерством зовнішніх економічних зв'язків України про відмову надалі у видачі цьому резидентові ліцензій на експорт товарів (якщо вони входять до переліку товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню) до моменту завершення розрахунків за контрактом, за яким порушено зазначені строки, та тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

Міністерство зовнішніх економічних зв'язків України на підставі отриманих клопотань може, у випадку систематичного невиконання деякими іноземними партнерами своїх зобов'язань щодо оплати експортованої продукції або поставок продукції за імпортом в Україну у визначені контрактом строки, порушувати питання про визнання цих нерезидентів небажаними торговими партнерами для України.

У разі неможливості одержання резидентом валютної виручки чи продукції від іноземного партнера у зв'язку з його неспроможністю виконати свої зобов'язання за укладеними контрактами моментом припинення застосування штрафних санкцій до резидента вважається дата списання дебіторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності, на збитки підприємства. Якщо до закінчення строку позовної давності погашення дебіторської заборгованості резидентом поданий до відповідного суду позов на іноземного партнера з приводу неперерахування валютних коштів або нездійснення поставок по імпорту в установлені терміни, то з моменту повідомлення судом резидента про прийняття позову до виконання призупиняється нарахування пені. Остаточне рішення з цього питання приймається з урахуванням постанови суду.

Відповідно до ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93р. “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, ст. 48 Закону України “Про банки і банківську діяльність” та Положення про застосування Національним банком України санкцій за порушення банківського законодавства до уповноваженого банку можуть застосовуватися такі санкції:

— за порушення уповноваженими банками порядку і умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, встановлених Національним банком України, — штраф у сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій;

— у разі несвоєчасного подання, приховування або перекручення звітності уповноважений банк сплачує штраф у сумі, еквівалентній 1,5 тис. доларів США, перерахованій у національну валюту за офіційним курсом Національного банку України на день виявлення порушень.

Законом України “Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними” № 637/ 97-ВР від 18 листопада 1997 року закріплена відповідальність за порушення видобутку, використання та реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, ювелірних виробів з них. Особи, винні в порушенні порядку видобутку, виробництва, використання і реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, несуть цивільно-правову, адміністративну і кримінальну відповідальність відповідно до законодавчих актів України.

Суб'єкти підприємницької діяльності, що виготовляють ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів та мають право в установленому порядку на їх клеймування пробірним клеймом, несуть матеріальну відповідальність у повному обсязі за невідповідність зазначених виробів державним стандартам. Суб'єкти підприємницької діяльності, що виготовляють ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, клеймування яких здійснюють в установленому порядку органи державного пробірного контролю, несуть солідарну відповідальність з органами державного пробірного контролю за шкоду, заподіяну особам невідповідністю зазначених виробів державним стандартам.

Страницы: 1, 2, 3