Облік та аналіз операцій банку з банківськими металами

Облік та аналіз операцій банку з банківськими металами

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні особливості операцій банку на ринку банківських металів

1.1 Банки як суб’єкти ринку дорогоцінних металів

1.2 Загальна характеристика банківських операцій з дорогоцінними металами

1.3 Організаційно-економічна характеристика банку за операціями з банківськими металами

Розділ 2. Облік операцій з банківськими металами

2.1 Характеристика синтетичного обліку операцій з купівлі-продажу банківських металів та ювілейних монет

2.2 Аналітичний облік операцій з банківськими металами

2.3 Звітність банку за операціями з банківськими металами

Розділ 3. Аналіз операцій банку з банківськими металами

3.1 Загальний аналіз операцій з купівлі-продажу банківських металів

3.2 Аналіз ефективності операцій з банківськими металами

3.3 Факторний аналіз операцій з банківськими металами

3.4 Аналіз операцій з банківськими металами на ринку України

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел

Вступ

Людство завжди виявляло підвищений інтерес до дорогоцінних металів. Подвійна природа цих металів – товару та засобу платежу – зумовила їхню тріумфальну ходу крізь тисячоліття. Змінювалася структура ринку, склад його учасників, але благородні метали, як і раніше, відіграють важливу роль у системі економічних, зокрема, фінансових відносин. В наші дні виправданий інтерес виявляють не тільки громадяни, але й держава, яка перетворюється в одного із суб’єктів ринку.

Сучасне ведення банківського бізнесу в конкурентному середовищі потребує застосування нових видів операцій, технологій їх проведення, методів управління ними. Тому останнім часом помічається посилений інтерес до ринкового обігу дорогоцінних металів, а операції з ними привертають увагу економістів світового значення.

За відсутності розвинутого первинного ринку дорогоцінних металів головна увага в Україні приділяється розвитку ринку банківських металів, які є найпривабливішим інструментом для довгострокового вкладення коштів.

Актуальність даної теми обумовлюється тим, що ринок банківських металів пов'язаний з інвестиційною діяльністю, розвитком національної грошової системи та ринком фінансових послуг. А формування цього сегмента є сьогодні пріоритетним завданням у сфері макроекономічного регулювання та розвитку фінансового сектора.

Аналіз останніх досліджень і публікацій дає можливість зробити висновок, що вирішенню даної проблеми присвячено багато праць вітчизняних авторів. Питання щодо розвитку та функціонування ринку банківських металів, зокрема, ринку золота досліджувались в роботах таких провідних вчених, як В.Міщенко, А.Герасимович, А.Мороз та інші.

Метою даної роботи є дослідження теоретичних особливостей операцій банку з банківськими металами, висвітлення значення обліку та аналізу банку з даними операціями, а також визначення проблем та перспектив розвитку на ринку.

Предмет дослідження становлять результати діяльності банку, що відображають його ефективність роботи на ринку дорогоцінних металів.

Об’єктом дослідження виступає система обліку операцій та методика аналізу операцій ВАТ КБ «Хрещатик» з банківськими металами.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати такі завдання:

-    ознайомитися з теоретичними особливостями операцій банку з банківськими металами;

-    визначити значення обліку та аналізу операцій на ринку банківських металів;

-    висвітлити порядок здійснення процедур аналітичного та синтетичного обліку;

-    проаналізувати ефективність роботи банку у звітному та попередньому роках;

-    зробити висновки щодо проведеної роботи.

Розділ 1. Теоретичні особливості операцій банку на ринку банківських металів

1.1 Банки як суб’єкти ринку дорогоцінних металів

Дорогоцінні метали є важливим компонентом міжнародної ліквідності і входять у структуру офіційних валютних резервів кожної країни. У сучасних умовах дорогоцінні метали, серед яких першість належить золоту, не використовуються як засіб обігу або як засіб платежу. Демонетизація золота у сфері грошового обігу призвела до втрати цим металом грошових функцій. Але незважаючи на це воно залишилось об’єктом нагромадження, основою золотовалютних запасів держав, а тому на сучасному етапі є важливим компонентом міжнародної ліквідності.

Економічне значення золота протягом тривалого історичного періоду полягало в його використанні в якості грошового товару поряд з іншими дорогоцінними металами. Внаслідок демонетизації золото вийшло із обігу, проте залишилось прибутковим об’єктом довгострокового вкладення капіталу.

Якісні характеристики золота обумовили перетворення його в надійний фінансовий актив, що характеризується здатністю забезпечити захист заощаджень в періоди сильного інфляційного розвитку економіки країни та коливань на валютному ринку. Останнім часом ринкові ціни золота та інших дорогоцінних металів на світових ринках проявляють постійну та довготривалу тенденцію до зростання, що дозволяє розглядати ці активи ще й як високоприбуткові.

Операції із золотом та іншими дорогоцінними металами після їх демонетизації зосередились на ринку банківських металів, що входить у структуру валютного ринку і є складовою ринку фінансових послуг.

Ринок банківських металів являє систему економічних відносин, що забезпечують регулярну купівлю-продаж банківських металів та проведення інших фінансових операцій в цілях нагромадження, інвестування та перерозподілу наявного в суспільстві капіталу [5, c.286].

Відповідно до Закону України «Про Національний банк України» банківськими металами вважаються золото, срібло, платина та паладій, доведені до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів [1].

Банківські метали підлягають обов’язковій сертифікації шляхом оформлення сертифіката якості – письмового документа або клейма визнаного афінажера, що засвідчують назву металу, його пробу, серійний номер та назву компанії-виробника.

Мірними зливками є зливки банківських металів масою 1 кг і менше, проба яких становить не менше 999,9 для золота, 999 – для срібла, 999,5 – для платини та паладію. Монетами, виробленими з дорогоцінних металів, є вітчизняні монети з пробами не нижче ніж: для золота – 995, для срібла – 999, для платини і паладію – 99,5, які не законним засобом платежу на території України, та іноземні монети з пробами не нижче ніж: для золота – 900, для срібла – 925, для платини та паладію – 999 [16, c.365].

Професійними учасниками ринку банківських металів в Україні є Національний банк України, уповноважені банки та уповноважені небанківські фінансові установи, що одержали письмовий дозвіл НБУ на здійснення операцій з банківськими металами, а також біржі, на яких забезпечується торгівля такими металами [7, c.667].

Уповноважені банки здійснюють операції з банківськими металами відповідно до Положення про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами.

Суть та значення ринку банківських металів проявляються у його функціях. По-перше, він забезпечує потребу держави у формуванні золотовалютних запасів та є основою фінансової незалежності. По-друге, створює умови для нагромадження заощаджень та їх розміщення в дорогоцінних металах та виробах з золота та срібла, адже вкладення коштів у банківські метали є одним із напрямків фінансового інвестування. По-третє, дорогоцінні метали розглядаються як досить надійний фінансовий інструмент, оскільки здатні захистити заощадження від інфляційного знецінення. По-четверте, на ринку забезпечуються умови для обміну банківських металів на грошові валютні цінності з метою здійснення міжнародних розрахунків. Банківські метали легко конвертуються у вільноконвертовану валюту, завдяки чому держава може забезпечити реалізацію певних напрямків своєї грошово-кредитної політики, зокрема здійснити підтримку курсу національної грошової одиниці [6, c.375].

Залежно від виду банківського металу виділяють ринки золота, срібла та платини. Найбільш поширеним серед них є ринок золота.

Організовані ринки золота являють консорціум із декількох банків, що уповноважені здійснювати угоди з золотом. Вони забезпечують посередницькі операції між покупцями і продавцями, концентрують у себе їх замовлення, фіксують середній рівень ринкової ціни. Крім того, спеціальні фірми замаються очищенням і зберіганням золота, виготовленням злитків.

У світі нараховується близько 50 центрів по торгівлі золотом. Одним з головних центрів є Лондон. Координуючим центром на лондонському ринку є Лондонська асоціація ринку золота.

Всі учасники ринку поділяються на дві групи: маркет-мейкери та звичайні учасники. Маркет-мейкери мають постійно підтримувати двосторонні котирування на купівлю і продаж, інформуючи про це зацікавлених осіб. В ролі маркет-мейкерів, як правило, виступають великі банківські структури. Їх характерними рисами є досить висока капіталізація, високі кредитні рейтинги, великий досвід роботи з дорогоцінними металами, розгалужена клієнтська мережа, універсальний характер здійснюваних ними банківських операцій. Звичайні учасники не формують ринкові ціни, вони орієнтуються в своїй діяльності на котирування маркет-мейкерів [17, c.288].

Учасники ринку можуть надавати брокерські послуги, діючи за дорученням та за рахунок своїх клієнтів, зводячи покупців та продавців. Винагородою брокерів є комісійні від укладених операцій.

В ролі дилерів виступають, перш за все, найбільші банки. Це пояснюється тим, що для проведення оптових операцій в міжнародних центрах торгівлі необхідно мобілізувати великі кошти. Частіше за все це досягається шляхом залучення банківських кредитів.

Варто виокремити ще одне коло компаній, особливий статус яких визначається тим, що тільки вони традиційно беруть участь у визначенні ціни угод – фіксингу. Ціна рівноваги визначається двічі на день. Збалансування попиту та пропозиції на метал досягається шляхом порівняння доручень клієнтів на купівлю та продаж золота. Такий механізм дає можливість будь-якому учаснику ринку здійснювати торгівлю золотом на однакових умовах. Ціна лондонського фіксингу миттєво передається засобами зв’язку до інших центрів торгівлі золотом, публікується в засобах масової інформації та є основою формування цін на інших ринках [12, c. 335].

Фіксинг на срібло здійснюється кожного дня один раз. Фіксинг срібла здійснюється в закритому режимі, тобто в процесі фіксингу не можливо змінювати обсяги наданих замовлень.

Крім фіксингу на золото та срібло, двічі на день проводиться фіксинг на платину та паладій. Ціни на всі метали встановлюються в американських доларах.

Об’єктом торгівлі при фізичній поставці металу є афіноване золото в зливках визначених розмірів. На зливку золота мають бути такі обов’язкові відмітки як проба, серійний номер та клеймо виробника й органу пробірного нагляду із зазначенням ваги. Зливок не повинен мати пор і заглиблень, а також він має бути зручним для перенесення і складування. Грошові розрахунки за 1 тройську унцію чистого золота проводяться в доларах США.

Ринок золота включає і ринок золотих монет, серед яких виділяють монети нумізматичні, напівнумізматичні, обігові та зливкові. Останні три різновиди називають інвестиційними, оскільки їх використовують практично лише для накопичення вартості шляхом інвестування грошових коштів у високоліквідні вироби із золота, а саме монети.

1.2 Загальна характеристика банківських операційз дорогоцінними металами

Як зазначалося вище професійні учасники ринку банківських металів для здійснення операцій дорогоцінними металами повинні мати письмовий дозвіл Національного банку України, який регламентується Законом України «Про банки і банківську діяльність» та Положенням про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій. Лише за цієї умови вони мають право забезпечувати реалізацію наступних фінансових операцій на користь клієнтів:

- відкриття та ведення поточних та депозитних рахунків клієнтів у банківських металах;

- відкриття та ведення кореспондентських рахунків у банківських металах інших уповноважених банків;

- залучення банківських металів на вклади клієнтів;

- купівля-продаж банківських металів за дорученням клієнтів за національну грошову одиницю;

- залучення міжбанківських депозитів у банківських металах;

- надання міжбанківських кредитів у банківських металах;

- обмін злитків банківського металу на зливки цього самого металу меншої або більшої маси;

- конвертація одного банківського металу в інший;

- відповідальне зберігання банківських металів;

- надання кредитів у банківських металах резидентам;

- надання та отримання банківських металів у заставу [16, c.368].

Якщо уповноважений банк має письмовий дозвіл НБУ на здійснення операцій з банківськими металами на міжнародних ринках, він має право додатково здійснювати операції з відкриття коррахунків у банківських металах у банках-нерезидентах та проводити операції з ними, операції з купівлі-продажу банківських металів за іноземну валюту, а також розміщення міжбанківських депозитів та отримання міжбанківських кредитів у банківських металах.

З метою забезпечення надійного розміщення та зберігання заощаджень та нагромаджень клієнтів уповноважені банки здійснюють відкриття та обслуговування поточних та депозитних рахунків у банківських металах.

Зарахування банківських металів на поточні та депозитні рахунки клієнтів може здійснюватись наступними способами:

- фізичною поставкою металу за наявності документів, що підтверджують правомірність володіння таким металом;

- придбання металу банком за дорученням клієнта;

- перерахування з власного поточного або депозитного рахунка клієнта в уповноваженому банку;

- перерахування як кредиту у банківських металах відповідно до кредитного договору;

- шляхом конвертації одного банківського металу в інший [17, c. 292].

Видача банківського металу в його фізичній формі з поточних та депозитних рахунків клієнтів може бути здійснена лише промисловим споживачам та фізичним особам, що не є суб’єктами підприємницької діяльності [4].

Власники заощаджень можуть здійснити розміщення банківських металів на металевих депозитних рахунках для забезпечення їх нагромадження. На сучасному етапі ставка нагромадження за такими депозитними рахунками в Україні коливається в межах 2-6%. Сплата процентів за такими депозитними операціями може здійснюватись як у банківських металах, так і у гривнях на умовах, що визначені депозитним договором.

На розвинутих фінансових ринках банківські установи можуть здійснювати випуск золотих сертифікатів, які є документами про депонування золота в банку. Такі інструменти підлягають вільному обміну на зазначену в них кількість золота або еквівалент золота за ринковою ціною. Законодавством України заборонений випуск ощадних сертифікатів банків у банківських металах [1].

Юридичним та фізичним особам – суб’єктам господарювання, а також уповноваженим банкам професійні учасники ринку можуть надавати кредити в банківських металах. Сплата процентів за такими кредитами може здійснюватись як у банківських металах, так і у гривнях, що обумовлюється у кредитному договорі. Комісійні винагороди, штрафи, пені за даними кредитами підлягають сплаті тільки у гривнях.

Професійні учасники ринку банківських металів можуть забезпечувати кредитування позичальника і під заставу золотого депозиту. У цьому випадку кредит надається в грошовій формі, а його забезпеченням є банківський метал, що розміщений на депозитному рахунку.

Найбільш активними професійними учасниками ринку банківських металів в Україні є такі банки, як Брокбізнесбанк, «Фінанси і кредит», Правексбанк та «Надра».

Щодо міжбанківського валютного ринку, то на ньому операції з купівлі-продажу банківських металів здійснюються на умовах «тод», «том» або «спот». На умовах «форвард», тобто на умовах хеджування від підвищення в майбутньому ціни на метал, у межах 50% від лімітів відкритої валютної позиції банку у банківських металах можуть бути проведені операції з купівлі-продажу банківських металів за вільноконвертовану валюту [12, c.337].

Продаж банківських металів суб’єктам господарювання – резидентам України здійснюється за умови подання ними заяви про купівлю певної кількості таких металів. Промислові споживачі разом із заявою подають уповноваженому банку копію ліцензії на проведення операцій з банківськими металами.

На біржах уповноважені банки можуть здійснювати операції з купівлі-продажу банківських металів за гривні, а також проводити операції з ф’ючерсними контрактами, базовим активом за якими є банківські метали. При участі у торгівельних сесіях міжбанківського валютного ринку банки можуть виконувати доручення клієнтів на купівлю-продаж банківських металів, а також здійснювати такі операції за власні кошти [12, c.338].

Важливою формою реалізації золота на світовому ринку є золоті аукціони – продаж золота з публічних торгів, які проводяться Міжнародним валютним фондом, урядами деяких країн. За рахунок проведення золотих аукціонів уряди країн реалізують частину свого золотовалютного запасу. Офіційними цілями проведення золотих аукціонів є зменшення дефіциту платіжного балансу країни та підтримання стабільного курсу національної грошової одиниці.

Роздрібна торгівля банківськими металами в Україні здійснюється через каси уповноважених банків на користь фізичних осіб – резидентів і нерезидентів та юридичних осіб – резидентів. Реалізація операцій з роздрібної торгівлі банківськими металами на користь юридичних осіб здійснюється за умови укладення відповідного договору в письмовій формі.

Купівля або продаж банківських металів здійснюється за наявності сертифіката якості цих металів.

Протягом робочого дня уповноважений банк може продати одній фізичній особі – резиденту без її ідентифікації банківські метали з фізичною поставкою на суму, що не перевищує 50 тисяч гривень [2].

Приймання та оцінку банківських металів здійснює експерт з банківських металів. Оплата операцій з роздрібної торгівлі банківськими металами здійснюється фізичними особами – резидентами за готівкову національну валюту, фізичними особами – нерезидентами – за вільноконвертовану готівкову іноземну валюту. Під час здійснення таких операцій з резидентами використовується крос-курс.

Уповноважені банківські установи одержують дохід від надання торговельних послуг у формі маржі між курсами продажу та купівлі банківських металів або у формі комісійної винагороди за виконання доручень клієнтів [3].

Щодо законодавчого регулювання, то загальні засади операцій з банківськими металами регулюються нормами Закону України «Про банки і банківську діяльність», Постановою Правління НБУ про організацію торгівлі банківськими металами на валютному ринку України, а також рядом інструкцій, а саме:

- Інструкцією №1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків України;

- Інструкцією про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті;

- Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті;

- Інструкцією про порядок регулювання банків в України;

- правилами здійснення депозитних операцій для банківських депозитів.

Страницы: 1, 2, 3