МЕНЮ


Фестивали и конкурсы
Семинары
Издания
О МОДНТ
Приглашения
Поздравляем

НАУЧНЫЕ РАБОТЫ


  • Инновационный менеджмент
  • Инвестиции
  • ИГП
  • Земельное право
  • Журналистика
  • Жилищное право
  • Радиоэлектроника
  • Психология
  • Программирование и комп-ры
  • Предпринимательство
  • Право
  • Политология
  • Полиграфия
  • Педагогика
  • Оккультизм и уфология
  • Начертательная геометрия
  • Бухучет управленчучет
  • Биология
  • Бизнес-план
  • Безопасность жизнедеятельности
  • Банковское дело
  • АХД экпред финансы предприятий
  • Аудит
  • Ветеринария
  • Валютные отношения
  • Бухгалтерский учет и аудит
  • Ботаника и сельское хозяйство
  • Биржевое дело
  • Банковское дело
  • Астрономия
  • Архитектура
  • Арбитражный процесс
  • Безопасность жизнедеятельности
  • Административное право
  • Авиация и космонавтика
  • Кулинария
  • Наука и техника
  • Криминология
  • Криминалистика
  • Косметология
  • Коммуникации и связь
  • Кибернетика
  • Исторические личности
  • Информатика
  • Инвестиции
  • по Зоология
  • Журналистика
  • Карта сайта
  • Фінансова діяльність комерційного банку на прикладі діяльності АКБ "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

     Водночас депозитні операції мають певні недоліки:

     - операції щодо залучення коштів у вклади пов’язані зі значними маркетинговими зусиллями, грошовими і матеріальними витратами комерційних банків. Це не дає змоги комерційному банку в разі необхідності оперативно отримувати грошові кошти для проведення активних операцій, здійснення непередбачених платежів;

     - мобілізація коштів у вклади (депозити) в більшості випадків залежить від вкладників, а не від комерційного банку, якому часто важко, а то й неможливо досягти додаткового залучення коштів;

     - загальний обсяг тимчасово вільних грошових коштів у рамках окремого банку або району об’єктивно обмежений.

     Метою менеджменту в сфері управління зобов’язаннями банку є залучення достатнього обсягу коштів з найменшими витратами для фінансування тих активних операцій, які має намір здійснити банк і підтримка достанього рівня ліквідності.

     Основними завданнями щодо управління залученими коштами банку є:

     дотримання нормативів ліквідності;

     дотримання нормативів обов’язкового резервування;

     реалізація депозитної політики банку;

     підтримка структури пасивів (коефіцієнт фінансового важеля) на рівні, який відповідає стратегічним цілям банку;

     використання підходів до управління зобов’язаннями, які відповідають стратегії управління ризиком ліквідності;

     застосування інструментів управління зобов’язаннями банку, адекватних стану фінансового ринку;

     встановлення відповідності обсягів і структури зобов’язань обсягам і структурі активних операцій, спираючись на стратегію інтегрованого управління пасивами і активами банку;

     формування собівартості ресурсів на ринку, що забезпечують стабільну доходність активних операцій.

     Формування зобов’язань банку знаходиться під впливом двох груп факторів: зовнішніх і внутрішніх:

     До факторів зовнішнього впливу відносяться:

     а) міжнародні фактори:

     - кон’юнктура міжнародних фінансових ринків;

     - доступ банків України до кредитних ресурсів на міжнародних фінансових ринках.

     б) Фактори внутрішньодержавні:

     - кон’юнктура ринку кредитних ресурсів;

     - кон’юнктура фондового ринку;

     - кон’юнктура ринку нерухомості;

     - податкове законодавство;

     - інструментарій НБУ з регулювання депозитних операцій і операцій банків із запозиченням коштів в НБУ та інших банках.

     2. До факторів внутрішнього впливу відносяться:

     - доступ банку до міжнародних фінансових ринків, до коштів міжнародних фінансових організацій;

     - доступ до національних фінансових ринків;

     - доступ до коштів НБУ:

     - участь банку у міжнародних платіжних системах;

     - участь банку у внутрішньодержавних платіжних системах;

     - географічне розташування філій банку;

     - кількісна мережа філій банку;

     - клієнтська база;

     - види пасивних операцій, які здійснює банк;

     - організація розрахункових та касових операцій з клієнтами;

     - ведення кореспондентських рахунків банку.

     Власний капітал комерційного банку займає невелику питому вагу у сукупному капіталі, при цьому, якщо для суб ' єктів підприємницької діяльності норма власного капіталу повинна становити біля 50%, то для комерційних банків загальноприйнята норма може бути не більше 8%. Це обумовлено специфікою банківської діяльності, при якій банк користується, в основному, чужими грошима, а власні кошти служать передусім для страхування інтересів вкладників і кредиторів банку, а також для покриття поточних збитків від банківської діяльності. Інакше кажучи, власний капітал комерційного банку виконує захисну функцію, а функція забезпечення оперативної діяльності для власного банківського капіталу є другорядною.

     Залучені кошти комерційного банку – це кошти, які банк залучає на вклади і депозити. Депозит (вклад) – кошти в безготівковій чи готівковій формі, що надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією згідно із чинним законодавством України, або нерезиденту на чітко визначений строк та під процент і оформлюються відповідною угодою.

     Практично усі клієнтські рахунки називаються депозитними. Депозитним може бути будь-який відкритий клієнту у банку рахунок, на якому зберігаються його грошові кошти. За формою використання рахунків вони поділяються на :

     депозити (вклади) до запитання, термінові або строкові депозити, умовні депозити.

     Таблиця 1.2

     ПАСИВИ БАНКА (факторні агрегати)

      Безплатний власний капіталу (статутний капітал +фонди + прибуток) Низькооплатні залучені кошти до запитання фізичних осіб Платні залучені строкові депозити фізичних осіб Низькооплатні залучені кошти до запитання юридичних осіб Платні залучені та запозичені строкові депозити юридичних осіб Платні технологічні пасиви (кредиторська заборгованість, власні ЦП, відсотки за депозити)   1 2 3 4 5 6   Статутний капітал банку Кошти на вимогу фізичних осіб Строкові кошти фізичних осіб Кошти на вимогу інших банків Короткострокові креди-ти, що отримані від Наці-онального банку України Кредиторська заборгованість за операціями з банками     Емісійні різниці Кошти виборчих фондів Короткострокові ощадні (депо-зитні) сертифі-кати, емітовані банком Бюджетні кошти клієнтів, які утри-муються за рах-нок місцевих бюджетів Довгострокові кредити, що отримані від Національного банку України Кредиторська заборгованість і транзитні рахунки за операціями з клієнтами банку   Загальні резерви та фонди банку Ощадні (депозитні) сертифікати на вимогу, емітовані банком Довгострокові ощадні (депо-зитні) сертифі-кати, емітовані банком Кошти спеціального фонду бюд-жетів АРК, об-ластей, міст Києва і Севастополя Кредити, що отримані від міжнародних та інших фінансових організацій Цінні папери власного боргу, крім субординованого боргу   Результати минулих років


    Кошти позабюд-жетних фондів Строкові вклади (депозити) інших банків Інші пасиви банку   Результати звітного року, що очікують затвердження


    Кошти на вимогу суб'єктів господарювання Короткострокові кредити, що отримані від інших банків Банківські резерви на покриття ризиків і витрат   Результати переоцінки


    Кошти небанківських фінансових установ Довгострокові кредити, що отримані від інших банків Субординований борг банку   Результат поточного року



    Строкові кошти суб'єктів господарювання


    До запозичених коштів комерційного банку належать кошти, отримані від емісії і продажу облігацій, та кредити, отримані у інших банків, в тому числі в Національному банку України.

     Залучені та запозичені кошти комерційного банку є платними ресурсами, ціна на які залежить від їх виду, суми, валюти та строку залучен-ня(запозичення). Cтруктура балансових статей власних, залучених та запозичених коштів в пасивних ресурсах комерційного банку наведена в табл. 1.2.

     Виключна актуальність дослідження оптимальної структури запозичених та залучених коштів комерційного банку є в тому, що загальна суми плати за залучені та запозичені ресурси визначає банківську собівартість активних операцій, тобто операційний прибуток від розміщення ресурсів в активні операції по отриманню валового доходу банка.

     Згідно з правилами здійснення депозитних операцій для банківських депозитів:

     - Суб'єктами депозитних операцій є комерційні банки, які виступають як позичальники, так і кредитори - власники коштів.

     - Об'єктом депозитних операцій є кошти, що передані комерційному бан-ку на умовах, визначених двосторонньою угодою.

     Сьогодні класифікація вкладів (депозитів) здійснюється за різними ознаками, основними серед яких є (рис.1.5):

     вид та статус вкладника;

     валюта вкладу(депозиту);

     термін залучення вкладу(депозиту);

     особливості поточної суми вкладу(депозиту);

     вид депозитної ставки проценту;

     особливості нарахування та сплати процентів по вкладу(депозиту);



     Рис. 1.5. - Класифікація депозитів

     За особливостями поточної суми депозиту вклади(депозити) розподіляються на :

     вклади(депозити) з постійною (початковою) сумою вкладу;

     вклади(депозити) з вільним довкладанням коштів;

     вклади(депозити) з автоматичним довкладанням неотриманої суми нарахованих процентів;

     За видом депозитної ставки проценту вклади (депозити) розподіляються на :

     постійна ставка депозиту без права корегування;

     плаваюча ставка депозиту з правом корегування з боку комерційного банку при погодженні з клієнтом;

     плаваюча ставка депозиту , автоматично враховуюча індекс інфляції за погодженим з клієнтом алгоритмом у договорі ( інвестиційні вклади

     АКБ “Аркада” – в одиницях інвестування);

     За особливостями нарахування та сплати процентів по вкладу(депозиту) існують наступні схеми :

     нарахування та сплата процентів по закінченню строку залучення;

     щомісячне на нарахування процентів та довкладання їх до основної суми вкладу з виплатою нарахованих процентів по закінченню строку залучення (“складні проценти”);

     щомісячне нарахування процентів та їх щомісячна сплата вкладнику;

     авансове нарахування процентів та їх авансова виплата вкладнику при залученні вклада(депозита);

     щомісячне нарахування процентів та їх перерахування на картковий рахунок (поточний рахунок) з можливістю депозитного зберігання під проценти для поточних вкладів до запитання чи вільного витрачання;

     Однією формою строкових вкладів, які, як правило, не передбачають дострокового вилучення коштів вкладником є депозитні та ощадні сертифікати.

     Для забезпечення бажаної структури, обсягів і рівня витрат за депозитними зобов'язаннями менеджмент використовує різні методи залучення коштів, які загалом зводяться до двох груп: цінові та нецінові методи управління залученими коштами.

     Сутність цінових методів полягає у використанні відсоткової ставки за депозитами як головного важеля в конкурентній боротьбі за вільні грошові кошти фізичних і юридичних осіб. Підвищення пропонованої банком ставки дає змогу залучити додаткові ресурси. І навпаки, банк, перенасичений ресурсами, але обмежений небагатьма прибутковими напрямами їх розміщення, зберігає або навіть зменшує депозитні ставки.

     Обсяги залучення заощаджень у банківську систему суттєво залежать від цінової політики банків, основним інструментом якої є депозитна ставка. Банки встановлюють диференційовані ставки залежно від виду депозитного рахунку, строку розміщення коштів на депозиті та суми вкладу. Ціноутворення за депозитними зобов'язаннями банку базується на аналізі співвідношення між депозитною ставкою, яка відображає ринкову вартість залучення коштів, і витратами банку, пов'язаними з обслуговуванням кожного виду депозитних рахунків. Якщо операційні витрати банку за рахунком чималі, наприклад, для розрахункових рахунків клієнтів, то ставка буде низькою або взагалі відсотки не виплачуватимуться. Покриття витрат з обслуговування депозиту банк найчастіше перекладає на клієнта, стягуючи фіксовану комісійну винагороду або встановлюючи вартість проведення кожної операції за рахунком, і водночас виплачує відсотки за залишок коштів на клієнтському рахунку.

     Аналіз умов залучення вкладів в комерційних банках м.Києва (додаток) дозволяє ідентифікувати основні інструменти конкурентного управління залученням депозитів в банківську систему, як:

     ставка залучення депозиту в залежності від валюти депозиту, строку залучення, режиму сплати відсотків, режиму сприяння особливим клієнтам, суми депозиту та інш.;

     строк залучення депозиту;

     мінімальна сума залучення депозиту;

     строковість сплати відсотків (авансова, щомісячна, щоквартальна, в кінці строку);

     наявність режиму довкладання коштів депозиту чи фіксована початкова сума депозиту;

     наявність режиму часткового зняття суми депозиту та режим нарахування відсотків у цьому випадку;

     наявність режиму кредитування вкладника під заставу депозиту на певну долю депозиту (не більше 50%);

     штрафні санкції за дострокове припинення договору депозиту (зменшення ставки нарахування відсотків та перерахування при розриві);

     прості чи складні відсотки (автоматичне зарахування відсотків до суми вкладу);

     постійна чи регулюєма ставка депозиту на протязі довгострокового депозиту;

     наявність режиму мультивалютності вкладу при сплаті відсотків по вкладу в іноземній валюті;

     наявність додаткових бонусно-виграшних програм при пролонгації депозита на наступний строк;

     наявність умов безкоштовної сплати комунальних платежів через банк при наявності в ньому депозиту на певну суму та певний строк;

     наявність умови видачі безплатної пластикової картки для отримання нарахованих відсотків через мережу банкоматів банку чи в любому відділенні банку.

     За своїм економічним змістом відсоткова ставка депозитів – це ринкова ціна (вартість) грошей, яка відображає альтернативні варіанти їх розміщення та ризики. Депозитна ставка є платою власникові тимчасово вільних грошових коштів за їх використання впродовж певного періоду часу і має компенсувати упущені можливості за інших напрямів їх розміщення [42].

     Таблиця 1.3

     Інструменти банку з управління строковими залученими коштами юридичних та фізичних осіб

     Вид інструмента Управляємі параметри, застосовуємі інструментом   Лімітування суми залучених коштів Мінімальна сума депозиту

    Мінімальна сума довкладень

    Мінімальна сума часткового зменшення депозиту   Управління строками депозитів Строк депозита по договору

    Можливість автоматичної пролонгації строку договору

    Строк до кінця дії депозитного договору, після якого поповнення депозитного рахунку припиняється

    Строк повідомлення банку про дострокове повернення грошових коштів на вимогу клієнта   Управління процентною ставкою Вид процентної ставки: фіксована чи плаваюча процентна ставка

    Спосіб нарахування процентів(прості чи складні)

    Розмір процентної ставки за договором

    Розмір процентної ставки у разі дострокового розірвання договору клієнтом   Управління періодичністю сплати процентів Авансова сплата

    Періодична (щомісячна, шоквартальна, річна)

    Сплата по закінченню договору

    Таблиця 1.4

     Інструменти банку з управління залученими коштами на вимогу (поточні рахунки) юридичних та фізичних осіб

     Вид інструмента управління Управляємі параметри, застосовуємі інструментом   Лімітування суми залучених коштів Мінімальний незнімаємий залишок суми на рахунку   Управління процентною ставкою Вид процентної ставки: фіксована чи плаваюча процентна ставка

    Спосіб нарахування процентів(прості чи складні)

    Розмір процентної ставки за договором   Управління періодичністю сплати процентів Періодична (щомісячна, шоквартальна, річна)

    Таблиця 1.5

     Інструменти банку з управління залученими коштами на вимогу (карткові рахунки) юридичних та фізичних осіб

     Вид інструмента управління Управляємі параметри, застосовуємі інструментом   Лімітування суми залучених коштів Максимальна сума зняття коштів з рахунку за 1 день   Управління процентною ставкою Вид процентної ставки: фіксована чи плаваюча процентна ставка

    Спосіб нарахування процентів(прості чи складні)

    Розмір процентної ставки за договором   Управління періодичністю сплати процентів Періодична (щомісячна, шоквартальна, річна)   Ліміт транзакцій Максимальна кількість трансакцій за 1 день

    Банки, які не мають на ринку репутації надійних і стабільних установ, змушені для залучення клієнтів пропонувати високі депозитні ставки. У такому разі менеджмент банку повинен точно знати напрями та обсяги можливого розміщення ресурсів та їх дохідність. Підвищення депозитної ставки за відсутності високодохідних напрямів розміщення залучених ресурсів може призвести до появи від'ємного спреду, а отже, збиткової діяльності банку.

     В умовах загострення конкурентної боротьби в банківській сфері менеджмент велику увагу приділяє саме неціновим методам управління, оскільки підвищення депозитних ставок має обмеження і не завжди такий метод управління можна застосовувати.

     До нецінових методів управління депозитами належать реклама, поліпшений рівень обслуговування; розширення спектра пропонованих банком рахунків і послуг, комплексне обслуговування, додаткові види безкоштовних послуг, розташування філій у місцях, максимально наближених до клієнтів, пристосування графіка роботи до потреб клієнтів та ін. У боротьбі за клієнтів банки вдаються до таких прийомів, як проведення лотереї серед клієнтів, безкоштовне розсилання витягів з рахунків, відкриття депозитів новонародженим як подарунок від банку, обладнання безкоштовних автомобільних стоянок біля банку, розташування банкоматів у громадських місцях, проведення безготівкових розрахунків за допомогою пластикових карток, надсилання клієнтам привітань і подарунків до свят від імені керівництва банку та ін.

     Нецінові методи управління базуються на маркетингових дослідженнях того сектора ринку, який обслуговується банком, вивченні потреб клієнтури, розробці нових фінансових інструментів та операцій, що пропонуються клієнтам. У цілому застосування нецінових методів потребує деяких (іноді чималих) витрат. Тому, обираючи метод управління залученими коштами, менеджмент банку має порівняти витрати, пов'язані з підвищенням депозитної ставки, та витрати, які супроводжуватимуть впровадження нецінових прийомів. На практиці ці методи застосовують паралельно.

     На рівень депозитної ставки впливає багато чинників, зокрема такі, як попит і пропозиція грошових коштів на ринку, попит на кредити, норми обов'язкових резервів за зобов'язаннями банку, обов'язкові вимоги НБУ щодо співвідношення вкладів фізичних осіб і регулятивного капіталу банку, структура та умови вкладу, правила обліку і оподаткування доходів, завищений рівень відсоткових ставок інсайдерам банку, рівень конкуренції, демпінгова політика окремих банків, які тільки виходять на ринок і прагнуть будь-якою ціною завоювати свою нішу, необгрунтовано підвищуючи депозитні ставки.

     Під час визначення рівня депозитної ставки менеджменту банку потрібно пам'ятати, що ціна ресурсів трансформується в ціну кредиту, яка, своєю чергою, відображається в цінах на товари і послуги, кінцевим споживачем яких залишається населення. Відтак необгрунтоване завищення депозитних ставок має негативні наслідки для всього суспільства.

     В основу формування депозитних ставок покладено визначення базової ринкової ставки, яка показує той мінімальний рівень дохідності, що задовольнить інвестора у разі вкладення власних коштів у конкретний банк. Отже, на рівень базової депозитної ставки впливають такі основні чинники:

      - реальні темпи економічного зростання в країні;

      - очікуваний рівень інфляції впродовж періоду вкладання коштів;

      - ризик неповернення коштів, що пов'язується з конкретною банківською установою.

     Основним інструментом управління зобов'язаннями банку є депозитна ставка. В основу формування депозитних ставок покладено визначення рівня ринкових процентних ставок.

     Рівень ринкових процентних ставок банківських депозитів може бути визначений за формулою:


     (1.3)


    де k – рівень ринкової процентної ставки депозиту;

     r - реальна доходно-витратна процентна ставка процентів банку;

     x – очікуваний рівень інфляції;

    Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10


    Приглашения

    09.12.2013 - 16.12.2013

    Международный конкурс хореографического искусства в рамках Международного фестиваля искусств «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»

    09.12.2013 - 16.12.2013

    Международный конкурс хорового искусства в АНДОРРЕ «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»




    Copyright © 2012 г.
    При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.