МЕНЮ


Фестивали и конкурсы
Семинары
Издания
О МОДНТ
Приглашения
Поздравляем

НАУЧНЫЕ РАБОТЫ


  • Инновационный менеджмент
  • Инвестиции
  • ИГП
  • Земельное право
  • Журналистика
  • Жилищное право
  • Радиоэлектроника
  • Психология
  • Программирование и комп-ры
  • Предпринимательство
  • Право
  • Политология
  • Полиграфия
  • Педагогика
  • Оккультизм и уфология
  • Начертательная геометрия
  • Бухучет управленчучет
  • Биология
  • Бизнес-план
  • Безопасность жизнедеятельности
  • Банковское дело
  • АХД экпред финансы предприятий
  • Аудит
  • Ветеринария
  • Валютные отношения
  • Бухгалтерский учет и аудит
  • Ботаника и сельское хозяйство
  • Биржевое дело
  • Банковское дело
  • Астрономия
  • Архитектура
  • Арбитражный процесс
  • Безопасность жизнедеятельности
  • Административное право
  • Авиация и космонавтика
  • Кулинария
  • Наука и техника
  • Криминология
  • Криминалистика
  • Косметология
  • Коммуникации и связь
  • Кибернетика
  • Исторические личности
  • Информатика
  • Инвестиции
  • по Зоология
  • Журналистика
  • Карта сайта
  • Документальне оформлення та облік овердрафту

    Документальне оформлення та облік овердрафту

    ЗМІСТ


    Вступ

    І. Теоретична частина

    Розділ 1. Особливості овердрафту як виду короткострокового кредиту

    1.1 Принципи та умови надання кредиту овердрафт

    1.2 Порядок здійснення короткострокового кредитування за овердрафтом

    Розділ 2. Оформлення та облік овердрафту

    2.1 Загальні принципи бухгалтерського обліку кредитних операцій

    2.2 Основні правила обліку видачі та погашення кредиту овердрафт банком

    ІІ. Практична частина

    Розділ 3. Документальне оформлення та облік овердрафту на прикладі досвіду Львівської філії АКІБ «УкрСиббанк» (Практичний приклад)

    3.1 Умови надання, видачі та обслуговування овердрафту у Львівській філії АКІБ «УкрСиббанк»

    3.2 Надання кредиту овердрафт фізичним особам

    3.3 Принципи обліку кредиту овердрафт в АКІБ «УкрСиббанк»

    Висновки

    Список використаної літератури

    Додатки


    ВСТУП


    Однією з найважливіших категорій ринкової економіки, що відображає реальні зв’язки і відносини економічного життя суспільства, є кредит. Кредит завжди був і залишається важливим важелем у стимулюванні розвитку виробництва і являє собою економічні відносини з приводу зворотного руху позиченої вартості. Кредит забезпечує трансформацію грошового капіталу у позичковий і виражає стосунки між кредитором і позичальником. За його допомогою вільні кошти підприємств, приватного сектора і держави акумулюються, перетворюючись у позичковий капітал, котрий передається за плату в тимчасове користування.

    Кредит в ринковій економіці необхідний як еластичний механізм переливання капіталу з одних галузей в інші та згладжування норми прибутку. У той же час кредит є необхідним для підтримки неперервності кругообігу фондів діючих підприємств, обслуговування процесу реалізації товарів, що є особливо важливим в умовах становлення в Україні ринкових відносин.

    У ринковій економіці основною формою кредиту є банківський кредит. Банківський кредит – необхідний інструмент стимулювання народного господарства, без якого не можуть успішно працювати товаровиробники. В сучасних умовах необхідно навчитися як на макро-, так і на макрорівні, правильно та ефективно використовувати банківський кредит в інтересах розвитку національної економіки України.

    Комерційні банки у країнах з розвиненою економікою, особливо англійські, практикують кредитування у формі овердрафту. Але в останні роки ця тенденція помічається і в українських банках. Для деяких вітчизняних банків цей метод кредитування не є новим і досить широко використовується у банківській практиці.

    Тема курсової роботи «Овердрафт як один із видів короткострокового кредитування та його облік» відноситься до однієї з актуальних в економічній теорії та банківській практиці кредитування.

    Актуальність, науково-теоретичні і практична цінність даної проблеми, її недостатнє вивчення і обґрунтування, необхідність розробки напрямків подальшого ефективного розвитку методів і умов банківського короткострокового кредитування господарських суб’єктів і обумовили вибір теми курсової роботи.

    Метою курсової роботи є вивчення проблем пов’язаних з порядком здійснення, укладання та обліку короткострокового кредитування за овердрафтом, виробленням практичних та методологічних рекомендацій щодо вдосконалення роботи банків в цьому напрямку.

    Для досягнення мети в роботі ставляться наступні завдання:

    1)                розкрити механізм здійснення короткострокового кредитування за овердрафтом;

    2)                проаналізувати порядок оформлення та обліку видачі та погашення овердрафту;

    3)                проаналізувати діючу практику кредитування за овердрафтом в АКІБ «УкрСиббанк».

    Мета і завдання обумовили зміст і структуру курсової роботи. Вона складається із вступу, трьох розділів, висновку, списку літератури та додатків. В додатках містяться практичні матеріали, які використані в процесі роботи.

    В першому розділі теоретичної частини курсової роботи викладені теоретичні аспекти та наведена нормативно-правова основа надання короткострокового кредитування за овердрафтом.

    В другому розділі вивчаються основні аспекти обліку операцій при наданні та погашенні овердрафту.

    Третій, практичний розділ, висвітлює аналіз діючої практики короткострокових кредитних відносин за овердрафтом у Львівській філії АКІБ «УкрСиббанк».

    Інформаційною базою проведеного дослідження є нормативно-правова база, матеріали періодичної літератури з питань банківської справи, державної та відомчої статистики, дані звітності, досвід роботи банку, дані спеціальних економічних досліджень та наукова література.


    РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ОВЕРДРАФТУ ЯК ВИДУ КОРОТКОСТРОКОВОГО КРЕДИТУ


    1.1 Принципи та умови надання кредиту овердрафт


    Акціонерно-комерційні банки, керуючись статутом банку, Законом України «Про банки і банківську діяльність», нормативними документами Національного Банку України (НБУ) та іншими законодавчими нормами надає короткострокові і довгострокові кредити платоспроможнім підприємствам, організаціям і іншим господарським структурам, які мають самостійний баланс і власні кошти.

    Банківський кредит надається для забезпечення, розвитку і розширення сфери виробництва і обігу, задоволення споживчого попиту населення, інших напрямків господарської діяльності. Надання кредитів здійснюється в межах наявних кредитних ресурсів за умови обов’язкового дотримання економічних нормативів діяльності. Умови кредитної угоди визначаються для кожного позичальника індивідуально, при цьому ступінь ризику заходу, який кредитується, повинен бути мінімальним. У разі, якщо кредит надається не під заставу майна, нерухомості та цінностей, що мають реальну ринкову вартість, розмір власних коштів позичальника, як правило, не повинен бути нижчим 30% його потреби в кредитних коштах.

    Кредитування позичальника здійснюється згідно принципів кредитування. Принципи кредитування – це правила поведінки банку і позичальника в процесі здійснення кредитових операцій. Отже, банківське кредитування здійснюється на умовах платності, терміновості, гарантованості поверненням, цільового і ефективного використання позичок на основі кредитної угоди [15, c. 13].

    Дотримання принципу цільового кредитування допомагає комерційному банку приймати більш зважене рішення про можливість та обґрунтованість надання позик, служить до певної міри гарантією забезпечення їх повернення.

    Принцип строковості – уявляє собою необхідну форму досягнення повернення кредиту. Принцип означає, що позичка повинна бути повернена в строго визначений строк, який обумовлений в кредитній угоді.

    Потрібно зазначити, що кредити за строками поділяються на :

    -        короткострокові – термін видачі до 1 року;

    -        довгострокові – більше одного року.

    Економічною основою строковості кредиту, що надається позичальнику на цілі основної виробничої діяльності, є тривалість кругообігу оборотного капіталу. Граничний термін кредитування позичальника на такі цілі не більше 12 місяців, тобто формування обігового капіталу підприємств здійснюється за допомогою короткострокового кредиту.

    З переходом на ринкові умови господарювання цьому принципу надається особливе значення. Від його дотримання залежить :

    -        (нормальне) забезпечення суспільного відтворення (виробництва) грошовими засобами, темпи зросту виробництва;

    -        забезпечення ліквідності комерційного банку, тобто недопущення безповоротних вкладень;

    -        можливість отримання позичальником в банку нових кредитів.

    Строки кредитування встановлюються в залежності від терміну обертання матеріальних цінностей, що кредитуються та окупності витрат, але не вище нормативних.

    Можна зробити висновок, що від дотримання принципу строковості кредиту залежить можливість банку надавати нові кредити, оскільки одним із джерел кредитування є повернуті позички.

    З принципом строковості (терміновості) щільно пов’язані такі принципи кредитування, як диференціювання та забезпеченості.

    Диференційність – означає, що кредит повинен надаватися тільки тим суб’єктам, які в змозі його своєчасно повернути. Диференціація здійснюється на основі аналізу та балансу на ліквідність, забезпеченість господарства власними джерелами, рівень рентабельності на поточний момент і в перспективі. Це дає змогу підстрахувати себе від ризику несвоєчасного повернення кредиту і пов’язаних з цим для банків збитків.

    Своєчасність повернення кредиту знаходиться в щільній залежності не тільки від кредитоспроможності позичальників, але і від забезпечення кредиту.

    Принцип забезпеченості має на меті захищати інтереси банку та не допускати збитків від неповернення боргу в наслідок неплатоспроможності позичальника. В ролі носіїв гарантії повернення кредиту виступає майно позичальника. Комерційні банки можуть надавати і незабезпечені майном кредити (бланкові), однак вони мають обмежене застосування, оскільки пов’язані з великим ризиком для банку та надається під високий відсоток.

    Лімітування – це спосіб встановлення сум граничної заборгованості по позикам конкретному позичальнику. Воно здійснюється шляхом встановлення лімітів кредитування, які являють собою заздалегідь встановлену граничну суму кредиту, яку позичальник має право отримати від банку. Акціонерні комерційні банки використовують таку форму лімітування кредитів як овердрафт.

    Відповідно до Інструкції «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України» овердрафт – це особлива форма короткострокового кредиту, що надається надійному клієнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебатування його рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо [6].

    У науковій літературі поняття «овердрафт» отримало досить багатогранне визначення.

    Здійснюючи овердрафтне кредитування, банк проводить платежі за клієнта на суму, що перевищує залишок коштів на його поточному рахунку. Таким чином, клієнту фактично надається кредит в межах певного ліміту.

    Фактично овердрафт є короткостроковим й у більшості випадків незабезпеченим кредитом.

    На думку фахівців контокорентна угода демонструє такі відносини між банком та клієнтом, які виходять за межі суто офіційних. Категорія «довіра», яку неможливо виміряти лише правовим інструментарієм, у цьому разі є визначальним аргументом. А тому овердрафт (контокорент), зрозуміло, не може застосовуватися для фінансування інвестицій [12, c. 130].

    Зважаючи на наявні ризики, вартість овердрафта зазвичай є вищою за вартість звичайного кредиту.

    Спеціалісти із порівняльного права по-різному оцінюють відмінність між овердрафтом і кредитом. Одні вважають, що «в сучасній банківській практиці реальна відмінність між овердрафтом і кредитом розмивається» [9,c.127]. А.Ковальчук не погоджується із такою думкою, він зазначає, що овердрафт як різновид кредитної угоди і власне кредит отримують відносно різне фінансове забезпечення, а отже, і правове регулювання [12, с.131].

    Можливість існування операцій овердрафту в Україні законодавчо передбачена Законом України «Про внесення до деяких законів України змін щодо відкриття банківських рахунків» (1997 р.), де зазначено, що юридичні та фізичні особи мають право «... здійснення всіх видів банківських операцій у будь-яких банках України та інших держав за своїм вибором і за згодою цих банків у порядку, що встановлено Національним Банком України» [4]. Це рішення підтверджене також іншим Законом ст. 22.9 [3]: «Банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку грошей на рахунках платежів, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту», а також «Банки здійснюють переказ з кореспондентських рахунків інших банків своїх клієнтів у межах залишку грошей на цих рахунках, крім випадків надання обслуговуючим банком кредиту банку клієнту» [3].

    Цим же Законом визначено, що платником є особа, з рахунку якої ініціюється переказ грошей або яка ініціює переказ шляхом внесення до банку або іншої установи - члена платіжної системи документа на переказ готівки разом з відповідною сумою грошей. Під переказом грошей слід розуміти рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у грошовій формі [3].

    Відповідно до ст. 55 Закону України «Про банк та банківську діяльність» [1] відносини банку з клієнтами регулюються законодавством України нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтами та банком. Принципово необхідно, щоб існувала відповідна угода між банком та клієнтами з приводу надання останньому (клієнту) послуг користування овердрафтом. Положення НБУ «Про кредитування» [8] передбачало, що банківський кредит надається суб'єктам кредитування усіх форм власності у тимчасове користування на умовах, передбачених кредитним договором.

    Кредитування за овердрафтом надає переваги як клієнтам, так і банкам. Для клієнта він стає корисним у міру виникнення потреби в обігових коштах. Банк отримує додаткове високодохідне джерело розміщення коштів. Але кредитування за овердрафтом висуває й особливі вимоги до банку щодо формування ресурсів.

    Перед банком стоїть завдання щодо визначення необхідного рівня пасивних ресурсів, що банк повинен акумулювати з метою забезпечення використання клієнтами встановлених лімітів овердрафтного кредитування. Недостатній обсяг ресурсів призведе до неможливості виконувати свої зобов'язання перед клієнтами та поставить під загрозу ліквідність банку, завеликий обсяг ресурсів призводить до невиправданих процентних витрат банку по залученим коштам.

    Банк повинен чітко уявляти, в яких обсягах необхідно підтримувати рівень ресурсів для кредитування за овердрафтною системою, в якій ситуації вони можуть бути перекриті поточними рахунками, а коли необхідно використати довгострокові пасиви.

    1.2 Порядок здійснення короткострокового кредитування за овердрафтом


    Зважаючи на те, що овердрафт - це специфічний вид кредиту, до нього застосовуються положення Цивільного Кодексу України (ЦКУ). Відповідно до вимог ст. 1054, глави 71 ЦКУ за кредитним договором банк бере на себе зобов’язання надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі та на умовах, визначених цим договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит і сплатити відсотки за користування ним. Кредитний договір, у тому числі договір овердрафту (далі - договір), має бути складений тільки в письмовій формі. Розглянемо, як зазначені положення ЦКУ стосуються договору овердрафту. Для цього скористаємося нормами Постанови НБУ № 388 і положеннями Роз’яснення НБУ № 12-111.

    Банк, за умовами договору, щоразу після одержання від підприємства платіжного доручення із зазначеною в ньому конкретною сумою, самостійно визначає, чи потрібний кредит такому підприємству. Наприклад, якщо залишок на поточному рахунку підприємства менше суми, зазначеної в платіжному дорученні, банк це фіксує і самостійно перераховує одержувачу суму, зазначену в платіжному дорученні. При цьому поточний рахунок підприємства в банку буде мати негативний залишок (дебет поточного рахунку банківської виписки), тому що сума грошових коштів, що враховується на ньому, зменшується на суму коштів зазначеного банку (суму платіжного доручення), перерахованих останнім одержувачу.

    Наданий підприємству короткостроковий кредит у вигляді овердрафту погашається не ним самостійно, а банком в міру надходження коштів на поточний рахунок у банку зазначеного підприємства (зменшується залишок по дебету поточного рахунку підприємства банківської виписки). Це здійснюється доти, поки заборгованість підприємства по короткостроковому кредиту перед банком не загаситься повністю. Інакше кажучи, підприємству, що одержало від відправника кошти на свій рахунок у банку, не потрібно самостійно повертати кредит банку (наприклад, виписувати платіжні доручення, ін.). Останній сам утримає із зазначених коштів належні йому суми. Такими сумами можуть бути не тільки суми кредиту, але й суми відсотків за користування ним. Відповідно до Роз’яснень НБУ № 12-111 відсотки нараховуються банком відповідно до умов договору та затвердженими ним положеннями про облікову політику, але не менше одного разу на місяць на суму дебетового залишку (зазначену у виписці) по поточному рахунку підприємства в банку - процентна ставка, застосовувана для цілей нарахування відсотків по кредиту, а також порядок нарахування суми відсотків, затверджується банком і вказується в договорі короткострокового кредитування за овердрафтом. Договором може бути передбачено, що порядок погашення основної суми кредиту по овердрафту та/або нарахованої суми відсотків за користування ним здійснюється у встановлений банком строк (наприкінці тижня, місяця і т.д.), а не в міру надходження коштів на поточний рахунок підприємства в банку. В такому випадку підприємство, якому раніше був виданий кредит у вигляді овердрафту, зобов’язане поповнити свій поточний рахунок у банку у встановлені останнім строки для того, щоб зазначений банк зміг утримати належні йому за договором суми (кредит, відсотки). Договором також може бути передбачена ситуація, за якої банк, що видав кредит у вигляді овердрафту, має право утримувати належні йому суми не з рахунку підприємства, на якому здійснюється облік сум за овердрафтом, а з інших поточних рахунків такого підприємства в зазначеному банку. Це можливо, якщо підприємство не погашає (або «забуло» погасити) кредит і/або відсотки вчасно. Кредитом у вигляді овердрафту підприємство, можливо, і не скористається (навіть за умови укладання відповідного договору). Це має місце, якщо на поточному рахунку підприємства весь час буде досить коштів для розрахунків з їхніми одержувачами. При цьому банк здійснює перерахування коштів одержувачам у звичайному порядку з розрахункового рахунку підприємства. Незалежно від того, чи скористається підприємство кредитом, чи ні, при укладанні договору воно сплачує банку певну суму за відкриття овердрафту (одноразова сплата), а також: суми, що сплачують за пролонгацію терміну дії умов договору; суми, що сплачують у вигляді штрафів і/або пені за несвоєчасне погашення (або за непогашення) зобов’язань за овердрафтом (відсотків, основної суми кредиту). Зазначимо, що банк має право перераховувати суми (зазначені в платіжних дорученнях підприємства) їхнім одержувачам доти, поки не буде перевищена сума ліміту за овердрафтом, зазначена в договорі. Варто сказати і про те, що в деяких договорах може вказуватися сума поточного рахунку підприємства, з якої банк не має права утримувати належні йому за овердрафтом кошти (кредит, відсотки). Це робиться для того, щоб підприємство не залежало повністю від кредиту банку і могло здійснювати певні поточні платежі (наприклад, сплату, податків, зборів) за рахунок власних коштів. Крім того, якщо сума, зазначена в платіжному дорученні, буде перевищувати суму ліміту за овердрафтом, підприємство може дати доручення банку здійснити такий платіж (частково - за рахунок коштів банку в межах ліміту овердрафту, а частково - за рахунок коштів підприємства).

    Клієнтам також можуть бути запропоновані наступні види овердрафту:

    -                     стандартний овердрафт;

    -                     овердрафт під інкасацію – надається клієнтам, які задовольняють вимоги банку і не менше 75% оборотів по кредиту розрахункового рахунку якого становить грошова виручка, яка інкасується (в тому числі, яку здав на розрахунковий рахунок сам клієнт);

    Страницы: 1, 2, 3, 4


    Приглашения

    09.12.2013 - 16.12.2013

    Международный конкурс хореографического искусства в рамках Международного фестиваля искусств «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»

    09.12.2013 - 16.12.2013

    Международный конкурс хорового искусства в АНДОРРЕ «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»




    Copyright © 2012 г.
    При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.