МЕНЮ


Фестивали и конкурсы
Семинары
Издания
О МОДНТ
Приглашения
Поздравляем

НАУЧНЫЕ РАБОТЫ


  • Инновационный менеджмент
  • Инвестиции
  • ИГП
  • Земельное право
  • Журналистика
  • Жилищное право
  • Радиоэлектроника
  • Психология
  • Программирование и комп-ры
  • Предпринимательство
  • Право
  • Политология
  • Полиграфия
  • Педагогика
  • Оккультизм и уфология
  • Начертательная геометрия
  • Бухучет управленчучет
  • Биология
  • Бизнес-план
  • Безопасность жизнедеятельности
  • Банковское дело
  • АХД экпред финансы предприятий
  • Аудит
  • Ветеринария
  • Валютные отношения
  • Бухгалтерский учет и аудит
  • Ботаника и сельское хозяйство
  • Биржевое дело
  • Банковское дело
  • Астрономия
  • Архитектура
  • Арбитражный процесс
  • Безопасность жизнедеятельности
  • Административное право
  • Авиация и космонавтика
  • Кулинария
  • Наука и техника
  • Криминология
  • Криминалистика
  • Косметология
  • Коммуникации и связь
  • Кибернетика
  • Исторические личности
  • Информатика
  • Инвестиции
  • по Зоология
  • Журналистика
  • Карта сайта
  • Аналіз організації депозитних операцій банків з фізичними особами в комерційному банку ТОВ "Укрпромбанк"

    3.2 Використання методу процентних ставок на депозити за граничними витратами як напрямок вдосконалення цінової політики ТОВ “Укрпромбанк”


    Для покращення рівня менеджменту в ТОВ “Укрпромбанк” необхідно звернути увагу на цінову політику банку. Основна увага банка, при встановленні цін на депозитні вкладення, приділяється пріоритетністю тієї чи іншої групи клієнтів та стану ринку депозитів. Жорстка конкурентна боротьба за більш дешеві ресурси призводить до зростання процентних витрат банку за депозитами й одночасне зниження прибутку. Тому, в сучасних умовах, банк повинен дуже уважно розробляти свою цінову політику стосовно залучення депозитів.

    Більшість закордонних фінансових експертів прийшли до висновку, що для визначення ціни на депозити повинні використовуватись граничні витрати, тобто додаткові витрати які пов’язані з залученням нових коштів.

    Причина полягає в тому, що часті зміни процентних ставок роблять розмір середніх витрат ненадійною для формування ціни на депозити. Так, якщо процентні ставки знижуються, додаткові (граничні ) витрати отримання нових грошових ресурсів можуть зменшитися нижче середніх витрат за всіма зібраними банком коштами. При цьому деякі активні операції будуть неприбутковими, коли їх співставляють з середніми витратами, але будуть більш прибутковими при оцінці з точки зору більш низьких граничних витрат на сплату процентів, котрі необхідно проводити сьогодні для проведення нових активних операцій. І навпаки, якщо процентні ставки зростають, гранична вартість нових грошових коштів сьогодні може значно перевищити середню вартість коштів. Якщо керівництво розраховує розмір активні операції на основі середніх витрат, то вони можуть бути не вигідними, це буде пов’язане з використанням більш високих граничних витрат отримання нових коштів на ринку.[39]

    Відповідно до цього, вважаємо доцільним використовувати модель МакНалті для визначення ціни на депозити коли необхідно знати граничні витрати при переході від одного рівня ставок на депозити до інших та норму граничних витрат як відносну величину отриманих банком додаткових коштів. Якщо ж нам відома норма граничних витрат, то можна співставити її з очікуваними додатковими доходами (граничними доходами), які банк планує отримати від проведення активних операцій за рахунок нових вкладів. При цьому граничні витрати дорівнюють [39]:


    ГВ = ∆СВ = НПС * СНПС – СПС * ССПС,                                (3.6)


    де:

    ГВ – граничні витрати;

    ∆СВ – зміна сукупних витрат;

    НПС – нова процентна ставка;

    СНПС – усі кошти які отримав банк за новою процентною ставкою;

    СПС – стара процентна ставка;

    ССПС – усі кошти отримані банком за старою процентною ставкою;

    Норма граничних витрат дорівнює:


    НГВ = ∆СВ/ДОК,                                                                          (3.7)


    де:

    НГВ – норма граничних витрат;

    ДОК – додатково отримані кошти;

    Для виявлення найбільш прийнятної для банку процентної ставки за депозитами проводиться порівняння норм граничних витрат та норм граничних доходів. Оптимальним є та процентна ставка, коли норма граничних витрат дорівнює нормі граничних доходів.

    Для впровадження ТОВ “Укрпромбанк” методу процентних ставок на депозити за граничними витратами на практиці, треба розглянути наступний приклад.

    Припустимо, що ТОВ “Укрпромбанк” планує видати кредит підприємствам сільськогосподарського комплексу України з отриманням 30 %-го доходу. Ці доходи банка й будуть граничними доходами, тобто додаткові доходи які банк буде отримувати надаючи кредити за рахунок залучення нових вкладів.

    Керівницьтво банку планує залучити строкові кошти населення для проведення операцій з кредитування. При цьому з ставкою 18% ТОВ “Укрпромбанк” може отримати 18 міл.грн. З ставкою 19% банк очікує отримати кредитних ресурсів на 22 млн.грн., з 20% ставкою за депозити банк отримає 27 млн. грн., з ціною 21% - отримає 31 млн.грн., 22% - 37 млн.грн, 23% - 42 млн.грн., а з процентною ставкаю за депозитами 24% планує отримати 45 млн.грн.

    У відповідності до методу визначення процентних ставок на депозити за граничними витратами розрахуємо норму граничних витрат отриманих банком додаткових ресурсів за допомогою формул 3.6 та 3.7. Результати розрахунків представлені в табл. 3.5

    Так, якщо банк збільшить процентну ставку за депозитами на нові вклади з 18% до 19% то норма граничних витрат буде дорівнюватися:


    ∆СВ = (0,19 * 22 млн.грн.) – (0,18 * 18 млн.грн.) = 0,94 млн.грн.

    НГВ = 0,94/( 22 млн. грн. – 18 млн.грн. ) = 0,23 або 23%


    Так само розрахуємо норму граничних витрат й для інших процентних ставок за депозитами.

    Аналізуючи данні таблиці 3.5 треба відмітити, що за методом встановлення процентних ставок на депозити за граничними витратами, зростання процентних ставок за депозитами до 22% спостерігається перевищення граничних доходів над граничними витратами й зростання прибутку банка.

    Сукупний прибуток банку досягає своєї верхньої межі у випадку коли норма граничних витрат дорівнює очикуваним граничним доходам, саме 2,8 млн.грн.([35 млн.грн.* 0,3] – [35 млн.грн.* 0,22] ). Але подальше збільшення процентної ставки за депозитами до 23% призводить до перевищення норми граничних витрат банку над очикуваним розміром граничних доходів й зменшує прибуток банку – 2,6 млн.грн. Розмір сукупного прибутку банка від операцій з кредитування, у відповідності до вартості кредитних ресурсів залучених банком, можна прослідкувати за рис.3.2.


    Таблиця 3.5

    Норма граничних витрат банку за різними процентними ставками на депозити

    Сума нового залучення депозитів (млн.грн.)

    Ставка процентів за депозитами (%)

    Норма граничних витрат за депозитами (%)

    Очикуваний розмір граничних доходів банку (%)

    18

    18

    18

    30

    22

    19

    24

    30

    27

    20

    24,4

    30

    31

    21

    27,8

    30

    35

    22

    30

    30

    37

    23

    40

    30


     Таким чином для того, щоб збільшити прибуток банку від кредитних операцій менеджери ТОВ “Укрпромбанк” повинні встановити процентную ставку за депозитами на рівні 22% (ця ставки за вкладами є найбільш оптимальною для банка).

    Ціноутворення за методом граничних витрат дає менеджерам банку цінну інформацію стосовно не тільки процентних ставок на вклади, але й про те, до якого моменту банк взмозі розширяти свою базу депозитів, перш ніж додаткові витрати зростання депозитів призведуть до зниження додаткових доходів й сукупного прибутку. Якщо прибуток починає зменшуватися, банк повинен або шукати нові джерела ресурсів (з більш низькими граничними витратами), або проводити більш прибуткові активні операції, або комбінувати перше й друге.


    Рис. 3.2 Розмір сукупного прибутку банка від операцій з кредитування, у відповідності до вартості кредитних ресурсів залучених банком


    Висновки


    Комерційні банки – це специфічні грошово-кредитні установи, які з’явилися в Україні в 1991-1992 р. головним компонентом їхньої діяльності є грошові кошти, а головною метою діяльності – отримання прибутку. Для досягнення цієї мети комерційні банки повинні вміти оптимізувати обсяги і структуру своїх грошових ресурсів, а основним джерелом банківських ресурсів є залучені й запозичені кошти.

    У фінансових банківських рішеннях слід враховувати, що залежно від характеру рахунка, на якому зберігаються кошти клієнтів, можлива диференціація зазначених нижче стимулів (на прикладі найістотніших груп рахунків):

    -         кількість і якість банківських послуг;

    -         ціна послуг у цьому банку та в інших фінансово-кредитних установах;

    -         швидкість проведення операцій;

    -         чи клієнт користувався послугами цього банку раніше?


    Характер рахунка

    Стимул для клієнта


    Депозитні рахунки

    1.Процентна ставка

    2.Режим виплати процентів

    3.Можливість капіталізації нарахованих процентів

    4. Умови зміни процентної ставки.


    Поточні рахунки


    1.Швидкість проходження платежів

    2.Комісія за розрахунково-касове обслуговування

    3.Вимоги банку до оформлення платіжних документів.


    Сучасна банківська практика в Україні свідчить, що можлива мотивація клієнтів банку не вичерпується наведеною вище системою і є можливості вдосконалення структури залучених коштів.

    Виходячи з зазначеного, можна вважати, що у фінансовій стратегії комерційного банку, спрямованій на мотивацію суб’єктів ринку і збереження коштів у банку, слід застосовувати комплексний підхід. Тобто банк має створювати конкуренто здатні умови залучення коштів не лише для клієнта, а й забезпечити максимально можливий перелік послуг для тих суб’єктів ринку, з якими клієнт здійснює операції в процесі своєї діяльності. Акумуляція коштів кредиторів на строкових рахунках, яка зменшує частку грошових ресурсів, сконцентрованих на рахунках “до запитання” сприяє поліпшенню показників ліквідності та через них – фінансової стійкості банку.

    Підсумовуючи сказане можна виділити важливе завдання комерційного банку – це підтримання постійного балансу між потребами в ресурсах і можливостями їх придбання в умовах, що забезпечують фінансову стійкість і задоволення інтересів партнерів та клієнтів. При цьому необхідним принципом є дотримання банком вимоги достатності ресурсів: обсяг мобілізованих на грошово-кредитному ринку засобів повинен бути не меншим, але й не більшим, ніж це потрібно для розміщення коштів у найприбутковіших операціях. Тому для кожного комерційного банку актуальною є розробка програми регулювання і розміщення ресурсів, визначення сфери найдохідніших вкладень коштів у кредити й інвестиційні проекти на певний період, аналіз виконання програм. При оцінці банківських операцій доцільно застосувати комплексний підхід, що враховує всю сукупність питань, які пов’язані з конкретною угодою і водночас відображають загальний стан ресурсного забезпечення банку.

    Принцип стійкості ресурсної бази потребує від банку більше уваги приділяти надійним ресурсним джерелам, до яких насамперед належать строкові депозити. Завдяки цим депозитам банки можуть вільно маневрувати залученими ресурсами у межах визначеного терміну за умови адекватного резервування. Світовий досвід переконує, що найстійкішим ресурсом для банку є депозити фізичних осіб, по яких спостерігається значно менший рух коштів, на відміну від депозитів юридичних осіб.

    Банківська система власних грошей не має. Їх специфіка у тому, що вона перетворює капітал економіки, юридичних осіб у банківські ресурси, тобто гроші роблять тільки із грошей. Якщо необхідних грошей немає, то ті, що з’являються з нічого, - порожнє, руйнівні гроші – може продукувати лише НБУ, але багатішим від того український народ не стане. Багатство його залежить від успішної роботи економіки.

    Отже, підбиваючи підсумки, доцільно зазначити, що першочергова орієнтація комерційних банків на сучасному етапі полягає у формуванні фінансових ресурсів для довгострокових інвестицій в економіку шляхом народжування грошової частини власного капіталу та залучення довгострокових депозитів від населення і суб’єктів господарювання.

    Ось чому створення сприятливого середовища, в якому КБ мали б змогу, з одного боку, мобілізувати банківські ресурси, а, з другого, здійснювати інвестиції, має стати головною метою банківської політики.

    На сьогодні можна спостерігати досить жорстку конкуренцію серед комерційних банків України на ринку депозитів фізичних осіб, тому основним завданням банків в цій конкурентній боротьбі є впровадження ефективного механізму управління депозитами населення.

    Аналізуючи зобов’язання ТОВ “Укрпромбанк” треба відмітити, що депозити фізичних осіб банку є одним з основних джерел формування ресурсного потенціалу банка. Тому менеджери банку приділяють значну увагу до процесу управління вкладами фізичних осіб.

    Процес менеджменту депозитів фізичних осіб в ТОВ “Укрпромбанк” складається з трьох основних етапів й виконує основні завдання менеджменту вкладів в комерційному банку, а саме: використовувати джерела коштів які зменшують витрати залучення ресурсів банку, обирати оптимальні пропорції між розміром залучених коштів і капіталом, та підтримка збільшення стабільної депозитної бази.

    Аналізуючи механізм менеджменту в ТОВ “Укрпромбанк” треба відмітити, що в процесі формування управлінського рішення, стосовно залучення коштів населення, не приділяється достатньої уваги до аналізу клієнтської бази депозитів фізичних осіб. Наслідком цього є розвиток та впровадження нових депозитних продуктів лише на певному секторі ринку депозитів населення.

    Не досить оптимальний має вигляд й механізм встановлення ціни на депозити населення (не приділяється достатньої уваги до встановлення процентних ставок за вкладами населення з урахуванням витрат банку на залучення ресурсів та доходу банка від розміщення цих ресурсів).

    Для вдосконалення управління депозитами фізичних осіб в ТОВ “Укрпромбанк” були запропоновані такі заходи як:

    1) Для покращення аналізу клієнтської бази банку – оптимізаційна методика аналізу клієнтської бази, за допомогою якої менеджери можуть дізнатися про потреби певних груп вкладників в певних банківських продуктах, покращити структуру клієнтської бази банку.

    2) Для вдосконалення процесу ціноутворення депозитів населення було обґрунтовано використання методу процентних ставок на депозити за граничними витратами. Ця методика ціноутворення може допомогти менеджерам ТОВ “Укрпромбанк” отримувати інформацію стосовно того, до якого моменту банк в змозі розширяти депозитну базу, перш ніж додаткові витрати зростання депозитів призведуть до зниження додаткових доходів й сукупного прибутку.

    На наш погляд, використання даних пропозицій нададуть можливість покращити рівень менеджменту депозитів фізичних осіб в ТОВ “Укрпромбанк” й сформувати більш стабільну та ефективну ресурсну базу.

    Список використаних джерел


    1.                 Агеев М. Управление депозитами комерческих банков//Бизнес информ – 2003 № 3-4.

    2.                 Балабанов И.Т. Основи финансового менеджмента-М.: Финансы и статистика, 1994.

    3.                 Банківська статистика / А.В. Головач, В.Б. Захожай, Н.А. Головач Ю.О. Веретельникова. — К.: КДТЕУ, 1998.

    4.                 Банківська статистика: Опорний конспект лекцій / Уклад. А.В. Головач В.Б. Захожай, Н.А. Головач. — К.: МАУП, 1999.

    5.                 Банківські операції/ Під ред. Мороза. –К.:КНЕУ, 2000.

    6.                 Банковское дело: Справоч. пособие / Под ред. Ю. Бабичевой. — М.: Экономика, 1993.

    7.                 Банковское дело: стратегическое руководство.-М.: АО “Консалт-банкир”, 1998.

    8.                 Банковское дело: Учебник / Под ред. проф. В.И. Колесникова, Л. П. Кроливецкой. — М.: Финансы и статистика, 1995.

    9.                 Батракова Л.Г. Экономический анализ деятельности коммерческого банка-М.: ЛОГОС, 1998.

    10.            Валравен К.Д. Управление рисками коммерческого банка. – Мировой банк реконструкции и развития., 1993.

    11.            Васюренко О.В. Банківський менеджмент – К.: 2001.

    12.            Васюренко О.В. Управління залученням ресурсів у комерційних банках// Фінанси України – 2000 №11.

    13.            Вступ до банківської справи / Під ред. Савлука. – К.: Лібра,1998.

    14.            Головач А.В. Статистика банківської діяльності – К.: МАУП, 1999.

    15.            Дзюблюк О. Формування процентної політики банків// Економіка України – 2000, №12

    16.            Дмитренко М.Г. Управління фінансами комерційного банку – Черкаси: БРАМА-ІСУЕП, 2000.

    17.            Довгань Ж.Н. Оптимізація ресурсної бази комерційних банків//Фінанси України – 2001, №6.

    18.            Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000 р. № 2121 – ІІІ.

    19.            Закон України “Про Національний банк України” від 20.05.1999 р. № 679 – XIV.

    20.            Заруба О.Д. Банківський менеджмент і аудит. — К.: Лібра, 1996.

    21.            Заруцька О.П. Особливості управління процентними банківськими операціями // Вісник Національного банку України. – 2003. – № 2. – С. 16-19.

    22.            Заруцька О.П., Коваленко В.В. Тенденції ціноутворення банківського процентного продукту // Вісник Національного банку України. – 2002. – № 8. – С. 36-38.

    23.            Захожай В.Б. Банківська статистика: завдання для самостійної роботи, ситуації для практичних та індивідуальних занять. — К.: КДТЕУ, 1996.

    24.            Иванов В.В. Анализ надежности банка – М.: 1996.

    25.            Івасів Б.С. Гроші та кредит: підручник / НБУ - Тернопіль: “Карт-бланш”, 2000 р.-510с.

    Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9


    Приглашения

    09.12.2013 - 16.12.2013

    Международный конкурс хореографического искусства в рамках Международного фестиваля искусств «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»

    09.12.2013 - 16.12.2013

    Международный конкурс хорового искусства в АНДОРРЕ «РОЖДЕСТВЕНСКАЯ АНДОРРА»




    Copyright © 2012 г.
    При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.