Аналіз фінансових результатів банку
На жаль, на сьогоднішній день в Україні відсутній ефективно функціонуючий
ринок фінансових деривативів, що, на тлі обмеженості можливостей українських
банків щодо диверсифікації валют (спектр валют, з якими працюють вітчизняні
банки, є дуже вузьким) поступово висуває на перший план серед засобів
пом’якшення впливу на стабільність фінансового механізму банку коливань
ринкової вартості його валютних активів і пасивів лімітування валютних
операцій.
Ліміти валютних операцій можуть мати як часовий (скажімо, відкриття
великих позицій на короткий проміжок часу) так і вартісний характер. Числові
значення лімітів валютних позицій мають базуватися на оцінці потенційних втрат.
Очевидно, ліміти за більш «рухливими» та менш ліквідними валютами мають бути
меншими за ліміти за стійкими та ліквідними. Коли національна валюта схильна до
значної девальвації, усі короткі позиції банку у стійких іноземних валютах
мають бути суворо обмежені, рівно і як довгі позиції у валюті, що девальвує [11,
c. 78].
При цьому, якщо валютні позиції відносно малі, прийнятним буде, на нашу
думку, встановлення банком єдиного ліміту для групи валют у сукупності. У цьому
випадку, валова відкрита валютна позиція банку може бути визначена двома
способами. За наявності хаотичної, нестійкої кон’юнктури на валютному ринку,
коли будь-які позиції у будь-яких валютах можуть призвести до збитків, найбільш
доцільним буде обмеження валютної активності банку у певних валютах мінімальною
позицією у найбільш нестійкій валюті. Із досягненням ринкової стабільності, для
банку більш вигідним буде сумування абсолютних значень відкритих позицій у
різних валютах, що розширюватиме його можливості щодо оперування валютними
активами та отримання прибутку.
З метою підвищення ефективності хеджування валютних ризиків, в зарубіжній
банківській практиці знайшов широке розповсюдження так званий метод «неттингу»,
який заключається в максимальному скороченні кількості валютних операцій,
що компенсується їх укрупненням. По мірі централізації ризику, його рівень
частково знімається з філій або підрозділів банку і переноситься на центральну
ланку банківської установи, що володіє ширшим арсеналом засобів його
хеджування.
Маніпулювання строками платежів в іноземних валютах, залежно від
очікуваних коливань валютних курсів, дасть змогу закрити короткі позиції за
певними валютами до зростання їх курсу та довгі позиції – до зниження.
Найпоширенішою формою подібної тактики є прискорення чи сповільнення погашення
зобов’язань в іноземній валюті. Разом з тим, переважна більшість фінансових
угод передбачає штрафні санкції при змінах термінів платежів, у зв’язку з чим
доцільність застосування цих методів буде тоді, коли курсовий виграш перекриє
суму нарахованих штрафів [22, c. 89].
За результатами проведеного дослідження можна зробити наступні висновки:
Економічний прибуток — це
різниця між доходами і витратами банку. Кінцевим фінансовим результатом
діяльності банку є прибуток до оподаткування, який утворюється внаслідок руху
грошових потоків, що характеризують доходи і витрати банку.
Балансовий прибуток банку —
сума прибутку й надходжень від реалізованих операцій, у тому числі від курсових
різниць за іноземними операціями і дебетовим сальдо мінус збитки від
реалізованих операцій.
Існують наступні види банківського доходу: отримані відсотки; доходи і
комісія з послуг; доходи від операцій з цінними паперами; доходи від інкасації
грошового виторгу й перевезення цінностей; доходи від діяльності
негоспрозрахункових підрозділів банку; доходи від операцій із золотом і
дорогоцінними металами; доходи з операцій касового обслуговування Держбюджету і
державного боргу; штрафи, пеня, отримані неустойки.
Фактори, під впливом яких формується прибуток, не обмежуються доходами і
витратами. Дуже важливими факторами, що обумовлюють суму прибутку до
оподаткування, є: обсяг капіталу банку; рівень ефективності використання
активів банку; мультиплікативний ефект капіталу; рентабельність доходу.
Одним із фундаментальних та узагальнюючих показників ефективності
фінансово-комерційної діяльності банку є відношення прибутку банку до його
капіталу. У кінцевому випадку, саме прибутковість власного капіталу
господарюючого суб’єкту безпосередньо впливає на привабливість його акцій. Це,
однак, не характерне для швидко зростаючого банку, який з метою забезпечення
необхідної капітальної бази змушений здійснювати нові емісії, що зумовлює
зниження доходу на капітал. Тому на протязі декількох років після розміщення
нового випуску акцій прибутковість капіталу не може виконувати роль надійного
індикатора ефективності функціонування банку.
Джерелом банківського прибутку є доходи, отримані в результаті створення
і реалізації банком свого продукту. Сутність «технології» банківської
діяльності полягає в тому, що комерційний банк частину власного капіталу і
тимчасово вільних фінансових ресурсів, що акумулював у виді грошових коштів,
передає суб'єктам господарювання, які відчувають потребу в додаткових коштах.
Він робить це за певну плату.
Прибуток ВАТ “КБ “Надра Банк” складається з доходів від основної
банківської діяльності (процентних та непроцентних доходів), комісійних
доходів, доходів від торговельних операцій, інших банківських операційних
доходів та небанківських операційних доходів.
За 2008 рік для ВАТ “КБ “Надра Банк” процентні доходи склали 785 тис.
грн., з них: прямі 209 тис. грн., накладні 360 тис. грн., прибуток склав 216 тис.
грн. Комісійні доходи склали за той самий період 825 тис. грн., з них: прямі 145
тис. грн., накладні 379 тис. грн., прибуток склав 301 тис. грн.
У 2008 році в порівнянні з 2005 роком загальна сума витрат ВАТ “КБ “Надра
Банк” зросла на 110112,87 тис. грн., або на 28,20 % за рахунок збільшення
процентних витрат на 31978,10 тис. грн., або на 30,64 % та витрат на утримання
персоналу на 79369,50 тис. грн., або на 86,94%, та збільшенням комісійних
витрат на 1188,71 тис. грн. або на 11,78 % при зменшенні відрахувань в резерви
та списання безнадійних активів на 8784,52 тис. грн., що свідчить про
поліпшення якості активних операцій, зменшення сумнівної та безнадійної
заборгованості.
У західній практиці прибутковість капіталу базується на ринкових
показниках і, як правило, знаходиться дещо вище за рівень безризикової
процентної ставки, коливаючись в межах 6-8%, в той час як прибутковість активів
– в рамках 1-2%. В українській практиці критеріальні рівні для вищезазначених
показників поки що не встановлені, що в цілому відображає процес формування
вітчизняного банківського сектору.
Крім того, істотне перевищення середнього значення відношення чистих
активів до капіталу у великих банків, порівняно з середніми (10.2 проти 6.3),
не дивлячись на лідерство останніх у прибутковості капіталу (0.15 у середніх
проти 0.7 у крупних) дає всі підстави прогнозувати, що відрив у прибутковості
капіталу між великими та середніми банками у майбутньому буде мати тенденцію до
скорочення. Це можна пояснити тим, що в умовах загострення конкуренції на
українському банківському ринку, для банків найбільш прийнятним шляхом розвитку
буде не підвищення цін, а розширення масштабів операцій та нарощення
прибуткових активів. Тому висока питома вага чистих активів у крупних банків
потенційно сприятиме збільшенню їх прибутковості у перспективі.
На сучасному етапі можливості банків України щодо нарощення прибутковості
активів та капіталу дещо обмежені, оскільки збільшення прибуткових активів
повинно підкріплюватися адекватним розширенням ресурсної бази. В умовах низької
довіри до банківської системи це питання ускладнюється тим, що останніми роками доходність банків України
значною мірою забезпечувалась за рахунок інтересів вкладників.
1. Закон України "Про банки і банківську
діяльність" вiд 07.12.2000 № 2121-III зі зм. та доп. станом на № 532-V
(532-16) від 22.12.2007 // ВВР, 2008, № 10, ст. 90.
2. Закон України “Про Національний банк України” вiд
20.05.1999 № 679-XIV зі змінами № 3235-IV (3235-15) від 20.12.2005 //ВВР, 2007,
№ 9, № 10-11, ст. 96.
3. Алавердов А. Р. Стратегический менеджмент в
коммерческом банке: Учебник. — М.: Маркет ДС, 2008. — 569 с.
4. Алєксєєв І.В., Ольшанська М.В. Банки як
суб'єкти трансформаційного процесу "кооперування - інтеграція
підприємств" // Соц.-екон. дослідж. в перехід. період. — 2008. — Вип. 2. —
С. 266-274.
5. Васюренко Л. В., Федосік І. М. Ресурси комерційного
банку: Теоретичний та прикладний аналіз. — Х.: ПП Яковлєва, 2003. — 87 с.
6. Васюренко О. В., Волохата К. О. Економічний
аналіз діяльності комерційних банків. — К.: Знання, 2007. — 463 с.
7. Волкова Н.И.
Стратегия предпринимательской деятельности банков // Проблеми і перспективи
розвитку банківської системи України. Т. 14: Збірник наукових праць: Наукове
видання.- Суми: УАБС НБУ, 2005.- 267 c.
8. Геєць О. В., Домрачев В. М., Лондар С. Л.
Основи банківської справи та управління кредитними ризиками. — К.: Видавництво
Європейського ун-ту, 2004. — 240 с.
9. Герасимович А. М. Аналіз банківської
діяльності. — К.: КНЕУ, 2007. —
600 с.
10. Грушко В.І., Лаптев С.М., Любунь О.С. Банківський
нагляд. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 264 с.
11. Давиденко Н.М.
Концептуальна модель оцінки фінансового стану банківських установ // Актуальні
проблеми економіки.- 2007.- № 9.- C.30-38.
12. Денисенко М. П. Гроші та кредит у банківській справі.
— К.: Алерта, 2004. — 478 с.
13. Денисенко М. П., Кабанов В. Г., Худолій Л. М.
Грошово-кредитна діяльність банків. — К.: Європейський ун-т, 2004. — 340 с.
14. Денісов С. В., Іващенко В. В., Краснобрижа Г. А.,
Невлюдов І. Ш., Новоселов С. П. Основи банківської справи. — Х.: ХНУРЕ, 2002. —
131 с.
15. Домрачев В. М. Міжнародні банківські розрахунки. — К.:
Видавництво Європейського ун-ту, 2008. — 88 с.
16. Дробязко А.,
Сушко В.
Банки Украины. Обобщенный портрет по итогам 2005 года // Финансовые риски.-
2005.- № 4.- C.19-40.
17. Дударенко О.А.
Банківські ресурси, їх складові та проблема акумуляції // Проблеми і
перспективи розвитку банківської системи України. Т.15: Збірник наукових праць:
Наукове видання.- Суми: УАБС НБУ, 2007.- 336 c.
18. Єпіфанов А. О., Маслак Н. Г., Сало І. В. Операції
комерційних банків. — Суми: Університетська книга, 2008. — 522 с.
19. Зайцева І.П.
Сутність та значення основних бюджетів комерційного банку // Формування
ринкових відносин в Україні.- 2007.- № 2.- C.82-88.
20. Зянько В. В., Коваль Н. О., Тептя О. В. Банківський
менеджмент. — Вінниця: ВНТУ, 2008. — 127 с.
21. Зянько В. В., Тептя О. В. Банківська справа. —
Вінниця: ВНТУ, 2004. — 114 с.
22. Калашнікова Т. В. Банківські операції.— Х.: ХНАУ,
2005. — 80с.
23. Калініченко О.
Нові організаційні підходи до управління банком як джерело підвищення стійкості
банку // Банківська справа.- 2007.- № 2.- C.83-90.
24. Кириченко О. А., Міщенко В. І., Щербань В. П., Яценюк
А. П., Гіленко І. В. Банківський менеджмент. — К.: Знання, 2005. — 832 с.
25. Кирій Р.П. Особливості банківських послуг як об'єкта
управління в конкурентному середовищі // Соц.-екон. дослідж. в перехід. період.
— 2008. — Вип. 2. — С. 397-403.
26. Коваленко В. В. Фінансовий моніторинг банків. — Суми:
ВВП "Мрія-1" ТОВ, 2005. — 120 с.
27. Колесников В. И., Черненко В. А., Мельникова С. А.
Кредит и его основные формы. — СПб.: Издательство СПбГУЭФ, 2001. — 74 с.
28. Копилюк О. І, Кульчицька Н. С. Фінансовий менеджмент в
банку. — Л.: Видавництво Львівської комерційної академії, 2005. — 108 с.
29. Копилюк О.І.,
Музичка О.М.
Теоретичні підходи до розкриття сутності банківських ресурсів // Формування
ринкових відносин в Україні.- 2007.- № 5.- C.18-22.
30. Костюченко О. А. Банківське право України. Банківська
система. Національний банк. Комерційні банки. Розрахунки і кредитування. Ринок
цінних паперів. Національне валютне законодавство. Банківські системи
зарубіжних країн. Інститут банківської таємниці. — К.: А.С.К., 2007. — 624 с.
31. Кочетков В. М. Основи аналізу банківської діяльності. — К.: Видавництво Європейського
університету, 2005. — 116 с.
32. Крухмаль О.В.
Оцінка фінансової стійкості на підставі визначення критеріїв динамічної
стабільності діяльності банку // Актуальні проблеми економіки.- 2007.- № 9.-
C.43-51.
33. Кузьмін В. В., Андрейченко О. В. Банківські операції.
— К.: ННЦ "Ін-т аграрної економіки", 2007. — 418 с.
34. Лаврушин О. И., Афанасьева О. Н., Корниенко С. Л.
Банковское дело: современная система кредитования. — М.: Кнорус, 2008. — 260 с.
35. Лаврушин О. И., Мамонова И. Д., Валенцева Н. И.,
Ширинская З. Г., Штайн Й. Х. Управление деятельностью коммерческого банка
(Банковский менеджмент). — М.: Юристъ, 2005. — 687 с.
36. Лазепко І. М., Алексеєнко М. Д., Сивульський М. І.
Банківські операції. — К.: Університет "Україна", 2008. — 328 с.
37. Латковська Т. А. Фінансово-правові питання формування
центральних та державних банків в Україні, країнах центральноєвропейської та
англосаксонської систем права. — О.: Юридична література, 2008. — 280 с.
38. Любунь О. С., Потійко Ю. А., Лаптєв С. М., Шевченко К.
Є., Денисенко М. П. Система банківського менеджменту. — К., 2005. — 356 с.
39. Любунь О.С.
Стратегічне планування та управління банківською діяльністю // Фінанси
України.- 2005.- № 11.- C.81-87.
40. Мартюшев О.О.
Організаційно-методологічне забезпечення стратегічного планування комерційного
банку // Фінанси України.- 2005.- №10.- C.60-68.
41. Мещеряков А.А.
Теоретико-практичні засади побудови фінансового менеджменту банку // Формування
ринкових відносин в Україні.- 2007.- № 6.- C.53-57.
42. Орлюк О.П. Банківська система України. Правові засади
організації. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 240 с.
43. Парасій-Вергуненко І. М. Аналіз банківської діяльності. — К.: КНЕУ, 2003. — 347 с.
44. Пашута А.
Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України // Вісник
Національного банку України.- 2007.- № 1.- C.44-48.
45. Петрук О. М. Банківська справа. — К.: Кондор, 2004. —
462 с.
46. Плісак Т. О. Облік та аналіз діяльності комерційного
банку. — К.: КНТЕУ, 2003. — 520
с.
47. Подік С. М., Ігнатенко В. І. Банківська справа: теорія
і практика. — К.: Фада, ЛТД, 2007. — 642 с.
48. Полозенко Д.В.
Банківська система України в умовах функціонування іноземних банків // Фінанси
України.- 2007.- № 5.- C.91-95.
49. Примостка Л. О. Фінансовий менеджмент у банку. — К.:
КНЕУ, 2004. — 468 с.
50. Разуменко І.М.
Проблеми та перспективи розвитку комерційних банків України на регіональному
рівні // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т. 14:
Збірник наукових праць: Наукове видання.- Суми: УАБС НБУ, 2005.- 267 c.
51. Сало І. В., Криклій О. А. Фінансовий менеджмент банку.
— Суми: Університетська книга, 2008. — 313 с.
52. Стечишин Т.Б. Вплив глобалізаційних процесів на
розвиток банківської системи України// Соц.-екон. дослідж. в перехід. період. —
2008. — Вип. 2. — С. 301-309.
53. Сухарський B. C. Ощадно-банківська справа. -
Тернопіль: Астон, 2003. - 464 с.
54. Тиркало Р. І., Гуцал І. С., Чайковський Я. І.
Банківська справа. — Т.: Карт-бланш, 2001. — 314 с.
55. Токмакова І.А. , Краснов В.Г. Сутність і структура
фінансового ринку // Фінанси України. – 2001. – № 12. – С. 112-120.
56. Фролов С. М. Банківська справа та основи митного
регулювання в Україні: теорія та практика. — Суми: Університетська книга, 2004.
— 367 с.
57. Череп А. В., Андросова О. Ф. Банківські операції. —
К.: Кондор, 2008. — 407 c.
58. Черкасова С. В. Інвестиційна діяльність комерційних
банків на ринку цінних паперів // Фінанси України. – 2003. – № 10. – С.130 -
134.
59. Шевцова О.Й.,
Артеменко Т.Ю.
Складові стратегічного управління банком // Проблеми і перспективи розвитку
банківської системи України. Т. 14: Збірник наукових праць: Наукове видання.-
Суми: УАБС НБУ, 2005.- 267 c.
60. Шелудько Н. М. Управління фінансовою стійкістю
комерційних банків. — К.: Інститут економіки НАН України, 2002. — 228 с.
61. Штейн О.І.
Стратегія комерційного банку на ринку банківських послуг // Економіст.- 2007.-
№ 1.- C.44-48.
62. Шульга Н.П. Управління економічним капіталом банку //
Соц.-екон. дослідж. в перехід. період. — 2008. — Вип.1. — С. 299-305.
Додатки
Баланс банку
АКТИВИ БАНКУ*
|
01.01.2009
|
|
Сума (тис. грн)
|
|
|
|
|
Кошти в НБУ та готівкові кошти банку
|
422 482
|
|
Цінні папери, що рефінансуються НБУ
|
702 012
|
|
Кошти в інших банках
|
3 084 915
|
|
Резерви під заборгованість інших банків
|
0
|
|
Резерви у відсотках до активу
|
0.0
|
|
Цінні папери у торговому портфелі банку
|
1 076 631
|
|
Цінні папери в портфелі банку на продаж
|
162
|
|
Резерви під знецінення цінних паперів у портфелі
банку на продаж
|
412.0
|
|
Резерви у відсотках до активу
|
3.74
|
|
Кредити, що надані
|
24 391 894
|
|
Резерви під заборгованість за кредитами
|
1 522 659
|
|
Резерви у відсотках до активу
|
6.24
|
|
Основні засоби
|
1 728 823
|
|
Нематеріальні активи
|
4 443
|
|
Нараховані доходи до отримання
|
1 209 730
|
|
Резерви під заборгованість за нарахованими доходами
|
406 754
|
|
Резерви у відсотках до активу
|
77.52
|
|
Інші активи
|
961 846
|
|
Резерви під інші активи
|
35 360
|
|
Резерви у відсотках до активу
|
37.45
|
|
Усього активів
|
30 547 480
|
|
|
|
|
Усього активів
|
30 547 480
|
|
ПАСИВИ БАНКУ*
|
01.01.2009
|
Сума (тис. Грн)
|
Зобов’язання банку
|
Кошти банку
|
12 296 683
|
Кошти юридичних осіб
|
5 221 369
|
Кошти фізичних осіб
|
9 551 862
|
Ощадні (депозитні) сертифікати, емітовані банком
|
272
|
Боргові цінні папери, емітовані банком
|
0
|
Нараховані витрати, що мають бути сплачені
|
420 481
|
Відстрочені податкові зобов'язання
|
49 102
|
Інші зобов`язання
|
1 169 242
|
Усього зобов`язань
|
28 709 012
|
Капітал банку
|
Статутний капітал
|
390 363
|
Емісійні різниці
|
638 910
|
Резерви, капіталізовані дивіденди та інші фонди
банку
|
640 710
|
Резерви переоцінки основних засобів
|
142 186
|
Прибуток/Збиток минулих років
|
442
|
Прибуток/Збиток поточного року
|
25 857
|
Усього власного капіталу
|
1 838 469
|
|
|
Усього пасивів
|
30 547 480
|
|
|
|
|
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
|