Аналіз діяльності комерційного банку

Динаміка доходів і витрат філії ПРАК АПБ в м.Рибниця.

|№ |Доходи |2001 рiк |2000 рiк |Вiдхилення |Витрати |2001 рiк |2000 рiк |Вiдхилення |
|- кредити строком від |1 477 281,86 |2 005 678,34 |
|місяця до 1 року | | |
|- середньострокові |29 913,00 |381 109,34 |
|кредити на строк від 1 | | |
|до 3 років | | |
|Всього: |1 507 194,86 |2 386 787,68 |

Таблиця 2.6.

Високоліквідні активи.
| |На початок 2001 року |На кінець 2001 року |
|- готівкові грошові |515 373,24 |375 124,62 |
|засоби та монетарні | | |
|дорогоцінні метали | | |

На початок року ЛАт = 515 373,24 + 1 507 194,86 = 2 022 568,10

На кінець року ЛАт = 375 124,62 + 2 386 787,68 = 2 761 912,30

До розрахунку загальної ліквідності береться сума всіх активів балансу за мінусом залишків по слідуючим рахункам ( табл. 2.7.):

Таблиця 2.7.

Активи, які не впливають на ліквідність.
| |На початок 2001 року |На кінець 2001 року |
|- Передоплачені відсотки |10 905,42 |12 647,74 |
|та інші передоплати витрат| | |
|- наращені відсотки до |167 351,62 |124 154,04 |
|виплати по кредитам та | | |
|цінним паперам | | |
|- розрахунки між філіями |1 037 778,52 |881 919,68 |
|та головним банком | | |
|- контр-рахуноки – знос |157 646,12 |207 450,56 |
|матеріальних активів | | |
|Всього: |1 373 681,68 |1 226 172,02 |

Загальна сума всіх активів на початок 2001 року складає 6 573 406,18, на кінець року 6 475 633,70.

На початок року А = 6 573 406,18 – 1 373 681,68 = 5 199 724,50

На кінець року А = 6 475 633,70 – 1 226 172,02 = 5 249 461,68

Ро – обов’язкові резерви банку – на початок року 880 391,28, на кінець року 597 936,04.

З відомих даних, згідно балансу за 2001 рік (Додаток №7) та згідно
Інструкції ПРБ. “Про порядок регулювання діяльності банків та кредитних установ” від 26.06.2002г. рекомендуєме мінімально припутсиме значення Н2-
20%.

На початок 01 січня 2001року ліквідність філії ПРАК АПБ в м.Рибниця складала:

Н2=2 022 568,10 / (5 199 724,50-880 391,28) х 100%

Н2= (2 022 568,10 / 4 319 333,22 ) х 100%

Н2 = 0,468259335 х 100%

Н2 = 46,8

На початок 01 січня 2002 року ліквідність філії ПРАК АПБ в м.Рибниця складала:

Н2=2 761 912,30 / (5 249 461,68-597 936,04) х 100%

Н2= ( 2 761 912,30 / 4 651 525,64 ) х 100%

Н2 = 0,43481822 х 100%

Н2 = 43,5

З аналізу загальної ліквідності можна сказати, що в цілому банк дотримується норм , згідно з нормативами ліквідності. В результаті операцій в продовж року на кінець року вона декілька знизилася, але все рівно була більше, ніж встановлене мінімально припустиме значення ліквідності.

III. Проект організації центру прийому комунальних платежів в філії ПРАК

АПБ в м.Рибниця

3.1. Функціонуюча система прийому комунальних платежів

Характер соціально-економічних процесів, що відбуваються, породжує проблеми, появу яких навряд чи можна було пророчити в епоху до перебудови.
До їхнього числа, безумовно, варто віднести проблему комунальних платежів.

Автоматизація напрямку банківської діяльності, що пов'язана з прийманням платежів населення на адресу тих чи інших установ і організацій, характеризується певною специфікою.

З одного боку, це традиційні банківські операції і до них пред'являються такі ж вимоги, як і до будь-яких інших операцій по обслуговуванню населення, а засоби їхньої автоматизації органічно вписуються до складу інтегрованої автоматизованої банківської системи
(АБС).

Зросла актуальність проблем, зв'язаних із платежами населення за комунальні послуги, має безліч причин. І почати слід з того, що впровадження в економіку нових форм і методів господарювання, призвело, зокрема, до зміни відносин між виробниками і споживачами. У сфері послуг, наданих населенню, ці зміни торкнулися платників, отримувачів платежів, та банків, які приймають платежі.

Платник. У даному випадку, ним є приватна особа, що оплачує (чи не оплачує) надані послуги, штрафи, податки і т.д. З кожним роком ці платежі становлять усе більш істотну частину бюджету багатьох сімей, тому природно очікувати підвищення інтересу платника до таких питань: за які послуги і по яких тарифах мені нарахована оплата; якщо на всі платежі не вистачає коштів, то як оплатити частину з них по моєму вибору, мінімізувавши при цьому кількість породжуваних паперових документів; якщо я оплачую послугу, то які гарантії своєчасного і точного надходження платежу до адресата і як, у разі потреби, з мінімальними витратами особистого часу і нервової енергії, переконатися в тому, що платіж отриманий постачальником послуги (без походів у ЖЕК, виснажливого
"видзвонювання" довідкових служб і т.д.); як мінімізувати час оформлення платежу в зручному для мене місці (поруч з будинком, роботою і т.д).

Одержувачі платежів. Це можуть бути будь-як організації, що роблять
(надають) які-небудь послуги, але найчастіше ними є: державні установи (на користь яких перераховуються податки і штрафи); організації, що надають послуги населенню (ЖЕК, телефонна компанія, постачальники електроенергії, газу, тепла, вода і т.д.); торгові організації, що приймають торговий виторг.

Очевидне прагнення одержувача платежу побачити (і якомога раніше) гроші за надані послуги на своєму розрахунковому рахунку.

Але це не все - якщо одержувач не завжди може одержати вчасно все те, що йому призначене (наприклад, зобов'язавши платника погасити усі свої заборгованості шляхом відмовлення від надання йому життєво важливих послуг чи істотного зменшення їхнього об'єму і якості), то, принаймні, він хотів би мати інформацію про те- хто сплатив вчасно, а хто (і скільки) лишився винним.

У результаті в одержувачів виникає потреба налагодити детальний, своєчасний і точний облік своїх клієнтів, відслідковувати динаміку надходження оплати за зроблені послуги, здійснювати аналіз структури і розмірів заборгованостей по платежах.

Цим пояснюються такі дії постачальників послуг як: вихід зі складу ЖЭКов з відкриттям окремих розрахункових рахунків у банку; ведення власних розрахункових книжок зі своїми форматами платіжних документів; переведення клієнтів на оплату по лічильниках (наприклад, по витраті газу, тепла, води); розгортання власних пунктів прийому платежів і т.д.

Ці дії (цілком резонні з погляду постачальників послуг), на жаль, створюють незручності як для платників (поява декількох розрахункових книжок, збільшення часу обслуговування), так і для банків ("дроблення" операцій по прийому платежів).

Банк, що приймає платежі. У цій системі він виконує роль посередника між платником і одержувачем і оскільки несе відповідальність перед своїми клієнтами, то зацікавлений у якісному обслуговуванні як одержувачів платежів, так і платників.

Але крім цього, банк, з одного боку, зацікавлений у залученні нових клієнтів, а отже, і одержанню додаткових коштів, з іншого боку, - прагне мінімізувати витрати на обслуговування клієнтів з метою збільшення одержуваного прибутку.

Іншими словами, банку невигідно, коли замість одного платежу на адресу
Жэка з'являється 5-6 платежів в адреси водоканалу, газконторы, тепломережі і т.д. Плата за послуги банку в цих двох випадках буде приблизно однакова, але замість одної операції по прийому платежу в першому випадку, доведеться виконати кілька операцій у другому.

Можна відзначити також, що організація специфічного інформаційного сервісу для клієнта - додаткові витрати для банку. Але загубити наявних клієнтів (чи не набути нових) через краще інформаційне обслуговування в сусідньому банку - набагато гірше, так що деякі додаткові витрати на ці цілі виправдані.

Очевидно наступне: відстоюючи в першу чергу свої інтереси, кожний з учасників, проте, не може ігнорувати інтереси партнерів, тому що, в остаточному підсумку, це негативно позначиться на його власних.

Природним етапом в автоматизації розглянутого напрямку банківської діяльності став досвід автоматизації технології прийому платежів, регламентованою ще нормативними документами Ощадбанку СРСР.

Її відправним пунктом є момент, коли платник підходить до операційному вікна з попередньо оформленою і заповнений (одержувачем платежу чи самим клієнтом) квитанцією на оплату.

У першому випадку, одержувач платежу робить нарахування оплати, оформляє платіжний документ і який-небудь спосіб (поштою, кур'єром і т.д.) передає його платнику.

В другому випадку, платник на підставі показань лічильників і наявних у нього уявлень про діючі тарифи заповнює квитанцію самостійно.

Після оформлення платежу і розрахунку з платником, йому повертається квитанція з позначкою про здійснення платежу. Друга частина квитанції
(повідомлення) відривається і залишається в касира, а згодом (після проходження всіх етапів обробки платежу) передається одержувачу.

Робчий день (зміна) на операційному вікні завершується підведенням підсумків. У результаті формується необхідна звітність, повідомлення сортуються по одержувачах платежів (формуються бандеролі повідомлень), а підсумки передаються в бухгалтерію банку.

У бухгалтерії перевіряється звітність і формуються платіжні доручення на адресу одержувачів.

Розглянута технологія реалізовується і при роботі з клієнтами філії
ПРАК АПБ у м. Рибниця. Більш досконало можливо розглянути діючу систему прийому комунальних платежів на рис. 3.1.

1 етап : Платники, на підставі отриманої квітанції на оплату сплачують суму за наданий об’єм послуг, згідно тарифів.

2 етап: Касир приймає до оплати квітацію та повертає другу її частину з відмітками про здійснену оплату (дата, № пункту, ПІБ касира, наіменування банку.

1 1

1

2 2

2

3
3 3

4

5

5

Рис. 3.1. Система прийому комунальних платежів в філії ПРАК АПБ в м.Рибниця.

3 етап: В кінці дня касири формують реєстри, на підставі других частин квітанцій та даних, внесених в комп’ютер, які вони зберігають на дискетах.

В бухгалтерію банка передаються такі носії отриманих платежів:
- дискета,
- реєстри з квітанціями,
- віддрукований касовий журнал, в якому зафіксована сума отриманих коштів, згідно за симовлами касового плану,
- статистика платежів, згідно того, які платежі, в якій кількості та яким організаціям слід перерахувати.

4 етап: На кожного касира відкритий окремий внутрибанківський рахунок, на який зараховується інкасована сума коштів та, при прийнятті даних з дискет, автоматично формуються платіжні проводки.

З кожного окремого рахунку касира автоматично формуються проводки на транзитний рахунок, з якого програмою формуються єдині проводки загальною сумою на рахунок одержувачів.

5 етап: Гроші в той же день перераховуються на рахунок одержувача, а кур’єром в банк одержувача або представниками організацій одержувачів забираються реєстри з квітанціями та документи, які підтверджують, що відповідна сума, згідно реєстру перерахована.

Ця технологія має свої переваги. У першу чергу, звичайно, для банку.
Зменшується кількість помилок при оформленні платежу касиром, скорочується об'єм ручної роботи при проведенні контрольних операцій, виконанні розрахунків, оформленні документації.

Певні переваги забезпечуються для одержувача платежів. Насамперед, скорочуються терміни проходження платежів. На це затрачається не більш двох днів.

Більш того, якщо одержувач платежу в змозі запропонувати чітку технологію ідентифікації своїх абонентів, що доступна і на операційному вікні по прийому платежів, то йому можна надати більш високий рівень інформаційного обслуговування (наприклад, формувати для нього докладні електронні реєстри прийнятих платежів у розрізі платників).

На жаль, платник особливих переваг не відчуває: ті ж кілька розрахункових книжок, ті ж паперові документи, заповнювані вручну і т.д. Непрямий ефект полягає в скороченні термінів проходження платежу до одержувача, але стоячи в черзі до операційного вікна, турботи про себе платник не відчуває - йому необхідно надати додаткові послуги, скоротити кількість використовуваних розрахункових книжок і час оформлення платежу.

Недоліком є ще те, що не існує тісного зв’язку між банком та одержувачем платежів. Банк відповідає за правильність оформлення, своєчасне перерахування коштів, а одержувач несе відповідальність лише за своєчасне пред’явлення в банк тарифів, та перерахування комісійних відсотків за прийом платежів.

2. Автоматизація традиційної технології прийому платежів в філії

ПРАК АПБ в м.Рибниця

Ефект від автоматизації традиційної технології обмежений її внутрішніми особливостями і для досягнення більш відчутного ефекту необхідно трохи змінити підхід до побудови системи.

Для цього учасники повинні виробити і прийняти до виконання деякі спільні угоди.

У першу чергу, необхідна єдина, усіма визнана методика ідентифікації платника. Це не просто зробити, принаймні, по двох причинах: готового ідентифікатора платника, який би усіх улаштував, не існує; багато служб мають у своєму розпорядженні власні системи ідентифікації абонентів, від яких вони навряд чи відмовляться (що може бути краще номера телефону для організації, що приймає плату за телефон)

Необхідно також домовитися про формати даних, якими будуть обмінюватися учасники цього процесу, що так само не просто. Кожний з учасників, як правило, перебуває в деякій стадії автоматизації власної діяльності, має історію взаємин з фірмами-розроблювачами програмного забезпечення, має деяку відомчу приналежністю з її особливостями й обмеженнями і т.д.

Особливості нової технологи полягають в обслуговуванні клієнтів на основі нарахувань, зроблених одержувачами платежів і переданих щомісяця в банк в електронному виді, а також щоденної звітності банку перед ними у вигляді докладних електронних реєстрів. Як єдиний ідентифікатор платника використовується позиційний код, який складається з елементів адреси проживання платника. Таке рішення продиктоване наступними міркуваннями: адреса платника присутній у більшості платежів за комунальні послуги як обов'язковий реквізит; код платника може бути легко сформований будь-яким учасником (комунальною службою, касиром операційного вікна зі слів платника і т.д.) і також легко інтерпретований будь-якими іншими учасниками.

Проблема уніфікації форматів даних, якими обмінюються учасники, зважується застосуванням спеціалізованого програмного комплексу - інформаційного центру комунальних платежів (ИЦКП). Використовуючи засоби цього комплексу, банк: перетворює дані, отримані від комунальних служб, до деякого внутрісистемного формату; виконує всі необхідні дії по веденню бази платників, їхніх заборгованостях, прийнятих платежах; перетворює дані про прийняті платежі перед передачею їхнім комунальним службам, до вигляду, зручному для кожної з цих служб.

У результаті банк може починати діяльність по прийому платежів, не чекаючи остаточного узгодження всіх питань всіма учасниками - вони підключаються до вже працюючого фрагмента територіальної системи в міру їхньої готовності.

Початку експлуатації системи передує процедура укладання банком угод з кожним їхніх одержувачів платежів, готовим працювати за новою технологією.
Така угода може бути оформлена у вигляді додатка до договору на прийом платежів і повинне відображати наступні основні моменти: методику розрахунків оплати банківських послуг за прийом платежів; формати даних, у яких одержувач платежів буде передавати банку реквізити своїх платників, щомісячні нарахування по платежах і заборгованості; формати даних, у яких одержувачу буде передаватися інформація про прийняті платежі; перелік відомостей, що одержувач платежів хотів би доводити до платника; вимоги до захисту прийнятої (переданої) інформації.

Функціонування системи являє собою послідовність щомісячних циклів взаємодії учасників ( рис.3.2.)

Кожен цикл складається з наступних етапів:
1) Одержувач платежів нараховує (як правило на початку місяця) поточну оплату по кожному зі своїх абонентів відповідно до діючих тарифів і нормам, а також виводить сальдо (борг клієнта) на початок місяця.

Додатково до переліку обов'язкових реквізитів у ці розрахунки можуть включатися додаткові відомості: показання лічильників, інформаційні повідомлення платникам, розмір врахованої чи неврахованої субсидії і т.д.

Результати нарахувань передаються банку.
2) Банк отримує відомості від усіх постачальників послуг, сортує результати нарахувань по платниках, актуалізує базу платників. Після того, як усі дані зібрані й оброблені, вони передаються на операційні вікна по прийому платежів.
3) Обслуговування платника на операційному вікні починається з пошуку його в базі даних по одному з ознак: єдиному коду платника, одному з його абонентських номерів по будь-якій комунальній службі, елементам адреси проживання.
4) Якщо платник зареєстрований у базі даних, йому пред'являється інформація про його заборгованості (за вимогою платника може бути роздрукована рахунок-довідка). Зі слів платника вона може бути скоректована і, якщо він має у своєму розпорядженні достатню суму грошей і не бере під сумнів правильність зроблених нарахувань, оформляється прийом платежу, виробляється розрахунок, роздруковується квитанція.
5) Якщо клієнт не зареєстрований у базі даних, але бажає оформити платіж, виконується його реєстрація і на адресу одержувача платежів буде направлене повідомлення про обслуговування незареєстрованного платника.

Передбачається також прийом разових нерегулярних платежів - штрафів, платежів у бюджет, платежів за надання різних послуг, прийом торгового виторгу і т.д. У цьому випадку виконуються ті ж дії - за винятком реєстрації платника в базі даних.Наприкінці дня (зміни) підводяться підсумки, що передаються в бухгалтерію банку.
6) Бухгалтерія банку об'єднує дані, що надійшли з всіх операційних вікон, виконує їхню бухгалтерську обробку, формує платіжні доручення на адресу одержувачів. Підготовлений файл платіжних доручень передається в платіжну підсистему, і далі платежі відправляються одержувачами. Інформація про прийняті платежі передається в ИЦКП, засобами якого формуються електронні реєстри на адресу одержувачів платежів, з якими оформлені відповідні угоди.
7) Одержувач платежів обробляє отримані реєстри з використанням власних засобів автоматизації, здійснюючи тим самим оперативний облік надходження платежів аж до чергового циклу розрахунку нарахувань.

Переваги, які з'являються в результаті впровадження нової технології оплати.

Для платників:
Відпадає необхідність самостійно відслідковувати зміни тарифів і заборгованості по періодичних платежах;
Спрощується процедура оформлення платіжних документів, скорочується час обслуговування;
Спрощується процедура з'ясування непорозумінь по факту прийому платежів;

Для одержувачів платежів:
З'являється додатковий канал інформування платників про зміни тарифів, перерахунках, заборгованостях і т.д., що згодом може цілком замінити традиційні (пошта, очна робота з клієнтом, телефон);
Забезпечується своєчасне і достовірне інформування про прийняті платежі і, як наслідок - скорочується трудомісткість, підвищується якість облікового процесу;
Скорочуються терміни проходження платежу і супровідної його інформації;
Створюються передумови для зменшення об’ємів паперового документообігу і поступового відмовлення від обробки повідомлень про прийнятя платежів внаслідок їхньої заміни електронними реєстрами.

Для банку:
За рахунок підвищення рівня сервісу створюються гарні передумови для збереження своїх клієнтів і придбання нових;

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10